Ісаї 7:1—25

7  І сталося за днів Аха́за, сина Йота́ма, Уззіїного сина, царя Юди, вийшов Рецı́н, цар сирійський, і Пе́ках, син Ремаліїн, цар Ізраїлів, до Єрусалиму на війну́ на нього, та не міг звоюва́ти його.  І сповı́щено Давидів дім, і сказано: „Став табо́ром Ара́м* у землі Єфремовій“. І захиталося серце його й серце наро́ду його, як хитаються лісовı́ дере́ва від вітру!  І сказав Господь до Ісаї: „Вийди навпроти Ахаза, ти та твій син Шеар-Яшув,* до кінця водово́ду горı́шнього ставу, на биту дорогу По́ля-Валю́шників.  І скажеш до нього: Стережися й будь спокійний, не бійся, а серце твоє нехай не мякне через два за́лишки тих димля́чих голове́шок, від по́лум’я гніву Реціна й Арама та сина Ремаліїного,  за те, що Арам, Єфрем та син Ремаліїн радили проти тебе лихе, говорячи:  Ходім на Юдею та її налякаємо, і здобу́демо для себе, і настано́вимо царем серед нього Тавеїлового сина.  Так сказав Господь Бог: Цього не станеться й не бу́де!  Бо голова Ара́му — Дама́ск, а голова Дамаску — Рецін, та ще шістдеся́т і п’ять літ, — і буде зла́маний Єфрем, так що перестане бути наро́дом!  А голова Єфрему — Самарı́я, а голова Самарії — син Ремаліїн. Якщо ви не повірите, то не встоїте́“. Велике знаме́но: Син Діви - Еммануї́л 10  І Господь далі говорив до Ахаза й казав: 11  „Зажадай собі знака від Господа, Бога твого, і зійди гли́боко до шео́лу, або зійди ви́соко догори́!“ 12  А Ахаз відказав: „Не пожадаю я, і не буду споку́шувати Господа“. 13  І він сказав: „Послухайте, доме Давидів, — чи мало вам труди́ти людей, що тру́дите також Бога мого? 14  Тому Господь Сам дасть вам знака: Ось Діва в утро́бі зачне́, і Сина поро́дить, і назве́ш ім’я́ Йому: Еммануї́л.* 15  Масло та мед буде Він спожива́ти, аж поки не пізна́є того, як зло відкидати та добро́ вибирати. 16  Бо поки пізна́є Та Дити́на, як зло відкида́ти та добро вибира́ти, буде поки́нена та земля, що ти лякаєшся перед двома́ царями її.“ При́йде цар асирійський як кара 17  Спровадить Госпо́дь на тебе, і на наро́д твій, і на дім ба́тька твого дні, які не прихо́дили від дня відсту́плення Єфрема від Юди, — спровадить царя асирійського. 18  І станеться в день той,прива́бить Госпо́дь муху, що в кінці рік Єгипту, та бджолу́, що в ассирійському кра́ї, 19  і вони прилетя́ть, та уся́дуться всіпо прова́ллях стрімки́х та по щı́линах ске́льних, і в усіх тернови́ннях, та на лу́ках усіх. 20  Дня то́го ого́лить Господь немов бритвою,на́йнятою по тім боці ріки́, — царем асирійським, го́лову та воло́сся ніг,забере також бо́роду. 21  І бу́де дня то́го, що хто прогоду́є корівкута дві штуки худо́би дрібно́ї, 22  то ста́неться, що від многоти́ молока, що надо́їть,спожива́тиме масло, бо масло та мед буде їсти всякий,хто зоста́неться серед землі. 23  І бу́де дня то́го: кожне місце,що в нім буде тисяча лоз винограду на тисячу срı́бла, стане терни́ною та будяко́м! 24  Зо стрı́лами й з луком він бу́де ходи́ти туди́,бо стане терни́ною та будяко́м уся земля. 25  А на всі го́ри, що за́ступом копано їх,ти не зı́йдеш туди, бо будеш боятись терни́ни й будя́ччя, —і стануться місцем вони, куди волів посила́тимуть, і топта́тимуть вı́вці його́.

Примітки

Арам — Сирія, сиріяни.
Шеар-Яшув — „останок вернеться“.
Еммануїл — „з нами Бог“.