Авакума 1:1—17
1 Пророцтво, яке бачив пророк Аваку́м.*
2 Аж до́ки я, Господи, кли́кати буду,а Ти не почуєш?
До тебе я кли́чу: „Наси́льство!“та Ти не спаса́єш!
3 Для чого непра́вість мені Ти показуєшта позира́єш на му́ку?
А передо мною грабı́ж та наси́льство,і супере́чка стається, і но́ситься сва́рка.
4 Тому то Зако́н припиня́ється,і не виходить до чину наза́всіди право,
бо несправедливий вигу́блює праведного,тому правосуддя вихо́дить покри́вленим.
5 Пригля́ньтеся ви до наро́дів, і дивı́ться,і ду́же здиву́йтесь,
бо вчиню́ Я за ваших днів дı́ло,про яке не повірите ви, коли буде розка́зане.
6 Бо оце Я поставлю халде́їв,народ лютий та скорий,
що ґрасу́є по широкій землі,щоб захопи́ти оселі, які не його.
7 Страшни́й та грізни́й він, —від нього само́го вихо́дить і право його, і вели́кість його.
8 І від панте́р його коні швидші,і від вовкı́в вечеро́вих лютı́ші.
І розлетя́ться його́ верхівцı́,а їздцı́ його зда́лека при́йдуть, —
вони будуть летı́ти, нена́че орел, що на їжу поспіша́є.
9 Він прихо́дить увесь на наси́льство,а ціль їх обличчя — вперед,
і набере́ полоне́них, як то́го піску́.
10 І він глузу́є з царів,а князı́ — сміх для нього.
Він сміється з тверди́ні усякої,бо на вал насипа́є землі, і її здобува́є!
11 Тоді він несеться, як вітер,і пере́йде, і згріши́ть,
бо зро́бить за бога свого́ оцю силу свою́.
12 Хіба ж Ти не відда́вна, о Господи?Боже Ти мій, мій Святий, — не помре́мо!
Господи, Ти для суду поставив його́,і, о Скеле,* призначив його на кара́ння!
13 Твої очі зана́дто пречисті, щоб міг Ти дивитись на зло,і на наси́льство дивитись не можеш.
Чому ж дивишся Ти на грабı́жників,мовчиш, коли несправедливий
винищує справедливішого від се́бе?
14 Ти ж маєш людей, як у морі тих риб,немов ту черву́, що пана над нею нема.
15 Усе́ це грабіжник витя́гує ву́дкою,своїм не́водом тя́гне оце́,
та збирає оце́ в свою сітку,тому тı́шиться він та радіє.
16 Тому жертву прино́сить він не́водові,
— і ка́дить для сітки своєї,
бо від них ситий у́діл йогота добı́рна пожи́ва його!
17 Чи на це випоро́жнює він свого не́вода,і за́вжди гото́в убивати наро́ди без милости?