Буття 1:1—31

1  На поча́тку Бог створив небо* та землю.  А земля́ була пуста та порожня, і те́мрява була над безоднею,* і Дух Божий ширяв над поверхнею води.**  І сказав Бог: „Хай станеться світло!“ І сталося світло.  І побачив Бог світло, що добре воно, — і Бог відділив світло від те́мряви.  І Бог назвав світло: „День“, а темряву назвав: „Ніч“. І був вечір, і був ранок, — день* перший.  І сказав Бог: „Нехай станеться твердь* посеред води, і нехай відділяє вона між водою й водою.“  І Бог твердь учинив, і відділив воду, що під твердю вона, і воду, що над твердю вона. І сталося так.  І назвав Бог твердь: „Небо“. І був вечір, і був ранок — день другий.  І сказав Бог: „Нехай збереться вода з-попід неба до місця одного, і нехай суходіл стане видний“. І сталося так. 10  І назвав Бог суходіл: „Земля“, а місце зібра́ння води назвав: „Море“. І Бог побачив, що добре воно. 11  І сказав Бог: „Нехай земля вродить траву, ярину, що насіння вона розсіває, дерево овочеве, що за родом своїм плід приносить, що в ньому насіння його на землі“. І сталося так. 12  І земля траву видала, ярину, що насіння розсіває за родом її, і дерево, що приносить плід, що насіння його в нім за родом його. І Бог побачив, що добре воно. 13  І був вечір, і був ранок, — день третій. 14  І сказав Бог: „Нехай бу́дуть світила на тверді небесній для відділення дня від ночі, і нехай вони стануть знаками, і часами умовленими, і днями, і роками. 15  І нехай вони стануть на тверді небесній світилами, щоб світити над землею“. І сталося так. 16  І вчинив Бог оби́два світила великі, — світило велике, щоб воно керувало днем, і світило мале, щоб керувало ніччю, також зорі. 17  І Бог умістив їх на тверді небесній, щоб світили вони над землею, 18  і щоб керували днем та ніччю, і щоб відділювали світло від те́мряви. І Бог побачив, що це добре. 19  І був вечір, і був ранок, — день четвертий. 20  І сказав Бог: „Нехай вода вироїть дрібні істоти, душу живу, і птаство, що літає над землею під небесною твердю“. 21  І створив Бог риби великі, і всяку душу живу плазуючу, що її вода вироїла за їх родом, і всяку пташину крилату за родом її. І Бог побачив, що добре воно. 22  І поблагословив їх Бог, кажучи: „Плодіться й розмножуйтеся, і наповнюйте воду в морях, а птаство нехай розмножується на землі!“ 23  І був вечір, і був ранок, — день п’ятий. 24  І сказав Бог: „Нехай видасть земля живу душу за родом її, худобу й плазуюче, і зе́мну звірину́ за родом її“. І сталося так. 25  І вчинив Бог зе́мну звірину́ за родом її, і худобу за родом її, і все земне плазуюче за родом його. І бачив Бог, що добре воно. Створення люди́ни 26  І сказав Бог: „Створімо людину* за образом Нашим, за подобою Нашою, і хай панують над мо́рською рибою, і над птаством небесним,* і над худобою, і над усею землею, і над усім плазуючим, що плазує по землі“. 27  І Бог на Свій образ людину створив, на образ Божий її Він створив, як чоловіка та жінку створив їх. 28  І поблагословив їх Бог, і сказав Бог до них: „Плодіться й розмножуйтеся, і наповнюйте землю, оволодı́йте нею, і пануйте над мо́рськими рибами, і над птаством небесним, і над кожним плазуючим живим на землі!“ 29  І сказав Бог: „Оце дав Я вам усю ярину, що розсіває насіння, що на всій землі, і кожне дерево, що на ньому плід деревни́й, що воно розсіває насіння, — нехай буде на їжу це вам! 30  І зе́мній усій звірині і всьому птаству небесному, і кожному, що плазує по землі, що душа в ньому жива, — уся зелень яринна на їжу для них.“ І сталося так. 31  І побачив Бог усе, що вчинив. І ото, — вельми добре воно! І був вечір, і був ранок, — день шостий.

Примітки

По-гебрейському завжди šamajim небеса вживається тільки в множині; по-українському небо або небеса.
В ориґіналі al pnej tehom — над обличчям праокеану; tehom — це безодня, праокеан.
Al pnei — на обличчі, на поверхні води. Часте в біблійній мові „обличчя землі“ — це поверхня землі.
по-гебрейському вода majim, слово завжди множинне.
Гебрейське jom „день“ визначає також і час.
Rakia — твердь, щось твердо уставлене, фірмамент, звід небесний, небозвід, пор. Пс. 19:2.
Людина — по-гебрейськи adam, церковнослов. человік, adamah — земля.
Птаство небесне, of haššamajim — птаство повітряне; пор. 1 М. 1:20.