Буття 4:1—26
4 І пізнав Адам Єву, жінку свою, і вона завагітніла, і породила Каїна,* і сказала: „Набула чоловіка від Господа“.
2 А далі вона породила брата йому Авеля.* І був Авель пастух отари, а Каїн був рільник.
3 І сталось по деякім часі, і приніс Каїн Богові жертву від плоду землі.
4 А Авель, — він також приніс від своїх перворідних з отари та від їхнього лою. І зглянувся Господь на Авеля й на жертву його,
5 а на Каїна й на жертву його не зглянувся. І сильно розгнівався Каїн, і обличчя його похилилось.*
6 І сказав Господь Каїнові: „Чого ти розгнівався, і чого похилилось* обличчя твоє?
7 Отож, коли ти добре робитимеш, то підіймеш обличчя своє,* а коли недобре, то в дверях гріх підстерігає. І до тебе його пожада́ння, а ти мусиш над ним панувати“.
8 І говорив Каїн до Авеля, брата свого. І сталось, як були вони в полі, повстав Каїн на Авеля, брата свого, — і вбив його.
9 І сказав Господь Каїнові: „Де Авель, твій брат?“ А той відказав: „Не знаю. Чи я сторож брата свого́?“
10 І сказав Господь: „Що́ ти зробив? Голос крови брата твого взиває до Мене з землі.
11 А тепер ти прокля́тий від землі, що розкрила уста свої, щоб прийняти кров твого брата з твоєї руки.
12 Коли бу́деш ти порати землю, вона більше не дасть тобі сили своєї. Мандрівником та заволокою будеш ти на землі“.
13 І сказав Каїн до Господа: „Більший мій гріх, аніж можна знести.*
14 Ось Ти виганяєш сьогодні мене з цієї землі, і я буду ховатись від лиця Твого. І я стану мандрівником та заволокою на землі, і буде, — кожен, хто стріне мене, той уб’є мене“.
15 І промовив до нього Господь: „Через те кожен, хто вб’є Каїна, семикратно буде пімщений“. І вмістив Господь знака на Каїні, щоб не вбив його кожен, хто стріне його.
16 І вийшов Каїн з-перед лиця Господнього, й осів у країні Нод,* на схід від Едену.
Каїнові нащадки
17 І Каїн пізнав свою жінку, і стала вона вагітна, і вродила Еноха. І збудував він місто, і назвав ім’я́ тому містові, як ім’я́ свого сина: Енох.
18 І народився в Еноха Ірад, а Ірад породив Мегуяїла, а Мегуяїл породив Метушаїла, а Метушаїл породив Ламеха.
19 І взяв собі Ламех дві жінки, — ім’я одній Ада, а ймення другій Цілла.
20 І породила Ада Явала, — він був батьком тих, що сидять по наметах і мають череду.
21 А ймення брата його Ювал, — він був батьком усім, хто держить у рука́х гусла й сопілку.
22 А Цілла також породила Тувалкаїна, що кував всіляку мідь та залізо. А сестра Тувалкаїнова Ноема́.
23 І промовив Ламех до жінок своїх:„Адо й Цілло, послухайте ви мого голосу,жони Ламехові, почуйте ви сло́ва мого!Бо якби я мужа забив за уразу свою,а дитину — за рану свою,
24 і як буде усемеро пімщений Каїн,то Ламех — у сімдесятеро й семеро!“
Нащадки Ада́мові
25 І пізнав Адам ще свою жінку, — і сина вона породила. І назвала ймення йому: Сиф,* бо „Бог дав мені інше насіння за Авеля, що забив його Каїн“.
26 А Сифові теж народився був син, і він назвав імення йому: Енош. Тоді зачали були призивати Ймення Господнє.
Примітки
^ Каїн — набутий.
^ Авель — смутний.
^ Похилити обличчя — не бути прощеним, посумніти; підняти обличчя — бути прощеним. Пор. далі 1 М. 32:21; 40:13.
^ Похилити обличчя — не бути прощеним, посумніти; підняти обличчя — бути прощеним. Пор. далі 1 М. 32:21; 40:13.
^ Похилити обличчя — не бути прощеним, посумніти; підняти обличчя — бути прощеним. Пор. далі 1 М. 32:21; 40:13.
^ „Знести гріх“ (avon minneso) — це пробачити.
^ Нод — туляння.
^ Šet, Шет — нагорода.
