Дії 1:1—26
1 Першу книгу я був написав, о Тео́філе, про все те, що Ісус від поча́тку чинив та навчав,
2 аж до дня, коли через Духа Святого подав Він нака́зи апо́столам, що їх вибрав, і вознı́сся.
3 А по муці Своїй Він ставав перед ними живий із засвı́дченнями багатьма́, і сорок день їм з’являвся та про Боже Царство казав.
Вознесı́ння Ісуса на небо
4 А зібравшися з ними, Він звелів, щоб вони не відхо́дили з Єрусалиму, а чекали обı́тниці Отчої, „що про неї — казав — ви чули від Мене.
5 Іван бо водою христив, — ви ж охрищені будете Духом Святим через кілька тих днів!“
6 А вони, зійшовшись, питали Його й говорили: „Чи не ча́су цього відбуду́єш Ти, Господи, царство Ізраїлеві?“
7 А Він їм відказав: „То не ваша справа знати час та добу́, що Отець покла́в у вла́ді Своїй.
8 Та ви при́ймете силу, як Дух Святий злине на вас, і Моїми ви свідками бу́дете в Єрусалимі, і в усій Юдеї та в Самарії, та аж до останнього кра́ю землі“.
9 І, прорікши оце, як дивились вони, Він уго́ру возно́ситись став, а хмара забра́ла Його сперед їхніх оче́й.
10 А коли вони пильно дивились на небо, як Він віддалявся, то два мужı́ у білій одежі ось стали при них,
11 та й сказали: „Галілейські мужі, — чого стоїте́ й задивля́єтесь на небо? Той Ісус, що вознісся на небо від вас, при́йде так, як бачили ви, як ішов Він на небо!“
12 Тоді вони повернулись до Єрусалиму з гори, що Оливною зветься, і що знахо́диться по́близько Єрусалиму, на віддаль дороги суботнього дня.
13 А прийшовши, увійшли вони в го́рницю, де й перебували: Петро та Іван, та Яків та Андрій, Пилип та Фома, Варфоломı́й та Матвій, Яків Алфе́їв та Си́мон Зило́т, та Юда Яковів.
14 Вони всі однодушно були на невпинній молитві, із жінка́ми, і з Марією, матір’ю Ісусовою, та з братами Його.
Кінець Юди
15 Тими ж днями Петро став посеред братів — а наро́ду було поіменно до ста двадцяти — та й промовив:
16 „Мужі-браття! Нале́жало збутись Писа́нню тому́, що устами Давидовими Дух Святий був прорік про Юду, який показав дорогу для тих, хто Ісуса схопи́в,
17 бо він був зарахований з нами, і же́реб служı́ння оцього прийняв.
18 І він поле набув за заплату злочи́нства, а впавши сторчма́, він тріснув надво́є, і все нутро́ його вилилось.
19 І стало відо́ме це всім, хто замешкує в Єрусалимі, тому й поле те на́зване їхнього мовою Акелдама́,* що є: Поле крови.
20 Бо написано в книзі Псалмів:
„Нехай пусткою стане мешка́ння його,і нехай пожильця́ в нім не бу́де“,
а також:
„А служı́ння його забере́ нехай інший“.
Вибір Матвія на апо́стола
21 Отже треба, щоб один із тих мужів, що схо́дились з нами повсякча́с, як Господь Ісус вхо́див і вихо́див між нами,
22 зачавши від хрищення Іванового аж до дня, коли Він вознісся від нас, щоб той ра́зом із нами був свідком Його воскресіння“.
23 І поставили двох: Йо́сипа, що Варса́вою зветься, і що Юстом був на́званий, та Маттı́я.
24 А молившись, казали: „Ти, Господи, знавче всіх серде́ць, покажи з двох одно́го, котро́го Ти вибрав,
25 щоб він зайняв місце тієї служби й апо́стольства, що Юда від нього відпав, щоб іти в своє місце“.
26 І дали́ жеребки́ їм, — і впав жеребо́к на Маттı́я, і він зарахований був до одинадцятьо́х апо́столів.
Примітки
^ Арамейське: hekal — поле нива, dama — кров. Грецьке ‘Ακελδαμάχ. Знаходилось на південному кінці Єрусалиму поблизу долини Гіннома. Це давнє кладовище.
