Еклезіястова 12:1—14
12 І пам’ята́й в днях юна́цтва свого́ про свого Творця́,аж поки не при́йдуть злі дні, й не наступлять літа́,
про які говорити ти бу́деш:„Для мене вони неприємні!“
2 аж поки не сте́мніє сонце, і світло, і місяць, і зо́рі,і не ве́рнуться хмари густı́ за доще́м,
3 у день, коли затремтя́ть ті, хто дім стереже,і зı́гнуться мужні,
і спи́нять роботу свою млинарı́, бо їх стане мало,і поте́мніють ті, хто в вікно визирає,
4 і двері подвійні на вулицю за́мкнені бу́дуть,як зме́ншиться гу́ркіт млина́,
і голос пташи́ни замовкне,і затихнуть всі до́чки співучі,
5 і будуть боятись високого місця,і жа́хи в дорозі їм бу́дуть,
і мигда́ль зацвіте, й обтяжı́є коби́лка,і загине бажа́ння, бо* люди́на відхо́дить до вічного дому свого́,
а по вулиці будуть ходити довко́ла голосı́льники,
6 аж поки не пı́рветься срібний шнуро́к,і не зло́миться кругла посу́дина з золота,
і при джерелı́ не розı́б’ється глек,і не зламається ко́ло, й не ру́не в крини́цю...
7 І ве́рнеться порох у землю, як був,а дух ве́рнеться зно́ву до Бога, що дав був його!
8 Наймарнı́ша марно́та, — сказав Проповı́дник, —марно́та — усе!
Хто був Проповідник
9 Крім того, що Проповı́дник був мудрий, він навчав ще наро́д знання́. Він важив та досліджував, склав багато при́повістей.
10 Проповідник пильнував знахо́дити потрібні слова, і вірно писав правдиві слова.
Пı́дсумок усього: Бога бійся!
11 Слова мудрих — немов оті ле́за в ґірли́зі,і мов позаби́вані цвя́хи,
складачı́ ж таких слів, — вони да́ні від одного Па́стиря.
12 А понад те, сину мій, будь обере́жний:складати багато книжо́к — не буде кінця́,
а багато навчатися — мука для тіла!
13 Підсумок усьо́го почутого:Бога бійся, й чини́ Його за́повіді,
бо належить це кожній люди́ні!
14 Бо Бог приведе́ кожну справу на суд,і все потаємне, — чи добре воно, чи лихе!
Примітки
^ Кінець цього віршу мав би бути на кінці віршу 6-го.
