Еклезіястова 4:1—16
4 І знов я побачив всі у́тиски,що чинились під сонцем,
— і сльоза́ ось ути́скуваних,та немає для них потіши́теля,
і наси́лля з руки, що їх гно́блять,і немає для них потіши́теля.
2 І я похвалив тих померлих, що давно повмирали,більш від живих, що живуть дотепе́р.
3 А краще від них від обох тій люди́ні,що досі іще не була́,
що не бачила чину лихого,що робився під сонцем!
4 І я бачив ввесь труд та ввесь у́спіх учи́нку,виклика́є заздрість одно́го до о́дного, —
і це все марно́та та ло́влення вітру!..
5 Нерозумний сидить, склавши руки свої,та жере́ своє тіло, —
6 краща повна долоня споко́юза повні дві жмені кло́поту
та за ло́влення вітру!
Краще двом, як одно́му
7 І зно́ву я бачив марно́ту під сонцем:
8 Буває само́тній, і не має ніко́го він іншого,сина чи брата у ньо́го нема,
та немає кінця всьому зуси́ллю його,і не наси́титься око багатством його,
і він не повı́сть: „Та для кого дба́юі позбавляю добра свою душу?“
Марно́та й оце, і даремна робота воно.
9 Краще двом, як одному,бо мають хорошу заплату за труд свій,
10 і якби вони впали, підı́йме одне́ свого друга!Та горе одно́му, як він упаде́,
й нема дру́гого, щоб підве́сти його.
11 Також коли вдвох покладу́ться, то тепло їм буде,а я́к же зогрı́тись одно́му?
12 А коли б хто напав на одно́го,то вдвох вони стануть на нього, —
і нитка потрійна не скоро пірве́ться!
Ліпше таки молодому та мудрому
13 Ліпший убогий та мудрий юна́к,аніж цар стари́й та нерозумний,
що вже осторо́г не приймає,
14 бо виходить юнак і з в’язни́ці, щоб зацарюва́ти,хоч у царстві своїм народивсь він убогим!
15 Я бачив усіх живих, що ходять під сонцем,на боці цього́ юнака́, — цього дру́гого,
що став він на місце його.
16 Немає кінцявсьому лю́дові, всьо́му, що був перед ним,
та й насту́пні не втішаться ним, —бо й це теж марно́та та ло́влення вітру!
