Захарія 2:1—13
2 І звів я очі свої та й побачив, аж ось муж, а в його руці мірни́чий шнур.
2 І сказав я: „Куди ти йдеш?“ А він відказав мені: „Щоб змı́ряти Єрусалим, щоб побачити, яка ширина́ його та яка довжина́ його“.
3 Аж ось ангол, що говорив зо мною, виходить, а навпроти нього виходить Ангол інший.
4 І сказав він до нього: „Біжи, говори цьому юнако́ві, кажучи: Невкрı́плений буде Єрусалим через многість людей та худоби в сере́дині його.
5 А Я стану для нього, — говорить Господь, — огняни́м муром навко́ло, і стану славою в сере́дині його.
6 „Горе, горе, — втікайте з північного кра́ю, —говорить Госпо́дь, —
бо на чотири небесні вітри́ розпоро́шу Я вас,промовляє Господь.
7 Горе, — втікай до Сіону,мешка́нко дочки́ Вавило́ну!
8 Бо так промовляє Госпо́дь Савао́т:Для слави послав Він мене до наро́дів, що вас грабува́ли,
бо хто вас дото́ркується,той дото́ркується до зірця́ Його ока.
9 Бо ось тільки махну́ Я своєю рукою на них, —і для їхніх рабів вони здо́биччю стануть,
і пізнаєте ви, що Господь Саваот мене вислав.
Майбу́тня слава Єрусалиму
10 Співай же та тı́шся,о до́чко Сіону,
бо ось Я прихо́джу та перебува́тиму посеред те́бе,говорить Госпо́дь!
11 І дня то́го прилу́чаться люди числе́нні до Господа,„і стануть наро́дом Мені,
а Я перебува́тиму посеред те́бе“,і довідаєшся, що Господь Саваот мене вислав до тебе.
12 І Юду, спа́док Свій,пося́де Господь на святій землі,
і вибере Єрусалима Він ще!
13 Замовчи ж, всяке тіло, перед Господнім лицем,бо Він пробуди́вся з мешка́ння святого Свого́!“
