Йова 12:1—25
12 А Йов відповів та й сказав:
2 „Справді, — то ж ви́ тільки люди,
і мудрість із вами помре́!
3 Таж і я маю розум, як ви, —я не нижчий від вас!
І в ко́го немає такого, як це?
4 Посміхо́вищем став я для друга свого,я, що кли́кав до Бога, і Він мені відповіда́в, —
посміхо́вищем став справедливий, невинний.
5 Нещасли́вцю погорда, — на думку спокійного, —пригото́влена для спотика́ння ноги́!
6 Спокійні намети грабіжників,і безпечність у тих, хто Бога гніви́ть,
у то́го, хто ніби то Бога прова́дить рукою своєю.
7 Але запитай хоч худо́бу — і навчить тебе,і пта́ство небесне — й тобі розповість.
8 Або говори до землі — й вона ви́вчить тебе,і розкажуть тобі риби мо́рські.
9 Хто б із цьо́го всього́ не пізнав,що Господня рука це вчинила?
10 Що в Ньо́го в руці душа всього живогой дух кожного лю́дського тіла?
11 Чи ж не ухо слова́ розбирає,піднебı́ння ж смакує для себе пожи́ву?
12 Мудрість — у ста́рших,бо до́вгість днів — розум.
13 Мудрість та сила — у Нього,Його рада та розум.
14 Ось Він зруйнує — й не буде воно відбудо́ване,замкне́ чоловіка — й не буде він ви́пущений.
15 Ось Він стримає во́ди — і висохнуть,Він їх пустить — то землю вони переве́рнуть.
16 В Нього сила та за́дум, у Нього заблу́дженийі той, хто призво́дить до блу́ду.
17 Він уво́дить у по́милку ра́дників,і обезу́млює су́ддів,
18 Він розв’язує пу́та царіві приперı́зує по́яса* на їхні сте́гна.
19 Він провадить священиків босо,і потужних повалює,
20 Він надійним уста́ відіймаєй забирає від ста́рших розумність.
21 На достойників ллє Він погорду,а пояса* можним ослаблює.
22 Відкриває Він речі глибокі із те́мряви,а темне прова́дить на світло.
23 Він робить наро́ди поту́жними — й знову їх нищить,Він наро́ди поши́рює, й потім виво́дить в неволю.
24 Відіймає Він розум в наро́дніх голı́в на земліта блука́ти їх змушує по бездоро́жній пусте́лі, —
25 вони ходять навпо́мацки в те́мряві темній,і Він упроваджує їх в блукани́ну, мов п’я́ного!
