Йова 23:1—17
23 А Йов відповів та й сказав:
2 „Моя мова й сьогодні гірка́, —тяжче стражда́ння моє за стогна́ння мої.
3 О, якби то я знав, де Його я знайду́,то прийшов би до місця Його пробува́ння!
4 Я б перед обличчям Його свою справу поклав,а уста свої я напо́внив би до́водами, —
5 розізнав би слова́, що́ мені відповість,і я зрозумів би, що́ скаже мені.
6 Чи зо мною на прю Він з великою силою стане?О ні, — тільки б увагу звернув Він на мене!
7 Справедливий судився б там з Ним,я ж наза́вжди б звільни́всь від свойого Судді.
8 Та піду́ я на схід — і немає Його,а на за́хід удамся — Його не побачу,
9 на півно́чі шукаю Його — й не вхоплю́,збо́чу на пı́вдень — і не добача́ю.
10 А Він знає дорогу, яка при мені, —хай би ви́пробував Він мене, — мов те золото, вийду!
11 Трималась нога моя коло стопи́ Його,доро́ги Його я держа́вся й не збо́чив.
12 Я не відступався від за́повідей Його губ,над уста́ву свою я ховав слова уст Його.
13 Але Він при одно́му, — й хто заве́рне Його?Як чого зажадає душа Його, — те Він учинить:
14 бо Він ви́конає, що́ про мене призна́чив,і в Нього багато такого, як це!
15 Тому перед обличчям Його я тремчу́,розважаю — й жахаюсь Його.
16 А Бог пом’якши́в моє серце,і Всемогутній мене настраши́в,
17 бо не знищений я від темно́ти,ані від обличчя свого, що темність закрила його!
