Йова 24:1—25
24 Для чо́го часи́ не заховані від Всемогу́тнього?Ті ж, що знають Його, Його днів не побачать!
2 Пересо́вують ме́жі безбожні,стадо грабують вони та пасу́ть,
3 займають осла в сироти́ни,беруть у заста́ву вола від удовиць.
4 вони бідних з дороги спиха́ють,разом мусять ховатися збı́джені кра́ю.
5 Тож вони, бідарı́, немов дикі осли на пустині,вихо́дять на працю свою,
здобичі шукаючи, — степ йому хліба дає для дітей.
6 На полі вночі вони жнуть,і збирають собі виноград у безбожного,
7 на́го ночують вони, без одежі,і не мають вкриття́ собі в холоді,
8 мокнуть від зливи гірсько́ї,а засло́ни не маючи, скелю вони обіймають.
9 Сироту́ відривають від перс,і в заста́ву беруть від убогого.
10 Ходять на́го вони, без вбрання́,і голодними носять снопи́.
11 Хоч між му́рами їхніми ро́блять оливу,то́пчуть чави́ла, — та прагнуть вони!
12 Стогнуть люди із міста,і кричить душа вби́ваних,
а Бог на це зло не зверта́є уваги.
13 Вони проти світла бунту́ють,не знають дорı́г Його,
і на сте́жках Його не сидять.
14 На світа́нку встає душогу́б,замордо́вує бідного та злидаря́,
а ніч він прово́дить, як зло́дій.
15 А перелю́бника око чекає смерка́ння,говорячи: „Не побачить мене жодне око!“
і засло́ну кладе на обличчя.
16 Підко́пуються під доми́ в темнотı́,замика́ються вдень,
світла не знають вони,
17 бо ра́нок для них усіх ра́зом — то те́мрява,і знають вони жахи те́мряви.
18 Такий легкий він на пове́рхні води,на землі їхня частка прокля́та, —
не ве́рнеться він на дорогу садів-виноградів.
19 Як посу́ха та спе́ка їдять сніжну во́ду,так шео́л поїсть грı́шників!
20 Забуде його лоно матері,буде жерти черва́ його, мов солодо́щі,
більше не буде він зга́дуваний, —і безбожник поламаний буде, мов де́рево!
21 Чинить зло для бездітної він,щоб вона не родила,
і вдовиці не зробить добра́.
22 А міццю своєю він тягне могутніх, —коли він встає, то ніхто вже не певний свойо́го життя!
23 Бог дає йому все на безпе́ку, і на те він спира́ється,та очі Його бачать їхні доро́ги:
24 підı́ймуться трохи — й не має вже їх, бо понижені.Як усе, вони гинуть, — і зрı́зуються,
немов та колоско́ва голо́вка.
25 Якщо ж ні, то хто зробить мене неправдомо́вцем,а слово моє на марно́ту обе́рне?“
