Йова 5:1—27
5 Ану клич, — чи є хто, щоб тобі відповів?І до ко́го з святих ти вдаси́ся?
2 Бо гнів побиває безглу́здого,а за́здрощі смерть завдаю́ть нерозумному!
3 Я бачив безумного, я́к він розсівся, —та зараз оселя його спорохня́віла.
4 Від спасı́ння далекі сини його,вони без рятунку поча́влені бу́дуть у брамі!
5 Його жни́во голодний поїсть,і з-між те́рну його забере́, —
і спра́гнені ось поковта́ють маєток його!
6 Бо нещастя вихо́дить не з по́рохуа горе росте не з землі, —
7 бо люди́на народжується на стражда́ння,як іскри, щоб уго́ру летіти.
8 А я б удава́вся до Бога,і на Бога б поклав свою справу, —
9 Він чинить велике та недосліди́ме,предивне, якому немає числа,
10 бо Він дає дощ на пове́рхню землі,і на поля́ посилає Він воду,
11 щоб поста́вить низьки́х на високе,і зміцни́ти спасı́ння засмучених.
12 Він розвı́ює за́думи хитрих,і не виконують плану їх ру́ки,
13 Він мудрих лука́вством їх ло́вить,і рада крутı́йська марно́ю стає, —
14 вдень знахо́дять вони темноту́,а в по́лудень ма́цають, мов уночі!
15 І Він від меча урято́вує бідного,а з міцно́ї руки — бідаря́,
16 і стає́ться надія нужде́нному,і замкнула уста́ свої кривда!
17 Тож блаженна люди́на, яку Бог карта́є,і ти не цурайсь Всемогу́тнього кари:
18 Бо Він рану завда́сть — і перев’я́же,Він ламає — й виго́юють руки Його!
19 В шістьох лихах спаса́є тебе,а в сімох не діткне́ тебе зло:
20 Викупля́є тебе Він від смерти за голоду,а в бою́ — з рук меча.
21 Як бич язика́ запанує, сховаєшся ти,і не будеш боятись руїни, як при́йде вона.
22 З насилля та з голоду бу́деш сміятись,а земно́ї звіри́ни не бійся.
23 Бо з камı́нням на полі є в тебе умова,і звір польови́й прими́рився з тобою.
24 І довı́даєшся, що наме́т твій спокійний,і перегля́неш домı́вку свою́, —і не зна́йдеш у ній недоста́тку.
25 І довідаєшся, що числе́нне насіння твоє,а наща́дки твої — як трава на землі!
26 І в дозрілому вı́ці до гробу ти зı́йдеш,як збіжжя доспı́ле ввіхо́дить до клуні за ча́су свого!
27 Отож, досліди́ли ми це — й воно так,послухай цього́, — й зрозумій собі все!“
