Йони 1:1—17
1 І було́ слово Господнє до Йо́ни,* Аміттаєвого сина, таке:
2 „Устань, іди до Ніневı́ї, великого міста, і проповідуй проти нього, бо їхнє зло прийшло перед лице Моє“.
3 І встав Йо́на, щоб утекти до Таршı́шу з-перед Господнього лиця. І зійшов він до Яфи, і знайшов корабля́, що йшов до Таршı́шу, і дав заплату його, і ввійшов у нього, щоб відпли́сти з ними до Таршішу з-перед Господнього лиця.
4 А Госпо́дь кинув сильного вітра на море, — і зняла́ся на морі велика буря, і вже ду́мали, що корабель буде розбитий.
5 І налякалися моряки́, і кликали кожен до своїх богı́в, і викидали ті речі, що були́ на кораблі, до моря, щоб полегши́ти себе. А Йо́на зійшов до спо́ду корабля́, і ліг, і заснув.
6 І приступив до нього керівни́к корабля, та й сказав йому: „Чого ти спиш? Уставай, заклич до свого Бога, — може згадає цей Бог про нас, і ми не зги́немо“.
7 І сказали вони один до о́дного: „Ідіть, і киньмо жеребки́, та й пізна́ємо, через ко́го нам оце лихо“. І кинули вони жеребки́, — і впав жеребо́к на Йо́ну.
8 І сказали до нього: „Об’яви ж нам, через що́ нам це лихо? Яке твоє зайня́ття, і звідки ти йдеш? Який твій край, і з якого ти наро́ду?“
9 І сказав він до них: „Я євре́й, і боюся я Го́спода, Небесного Бога, що вчинив море та суходı́л“.
10 І налякалися ті люди великим стра́хом, і сказали до нього: „Що́ це ти наробив?“ Бо ці люди довı́далися, що він утікає з-перед Господнього лиця, бо він це їм об’яви́в.
11 І вони сказали до нього: „Що́ ми зробимо тобі, щоб утихоми́рилось море, щоб не залива́ло нас?“ Бо море бушува́ло все більше.
12 І сказав він до них: „Візьміть мене, і киньте мене до моря, і втихоми́риться море перед вами; бо я знаю, що через мене оця велика буря на вас“.
13 І міцно гребли́ ці люди, щоб дістатися до суходо́лу, та не могли, бо море бушувало все більш проти них.
14 І вони кли́кнули до Господа та й сказали: „О Господи, нехай же не згинемо ми за душу цього чоловіка, і не давай на нас непови́нної крови, бо Ти, Господи, чиниш, як бажаєш!“
15 І підняли́ вони Йону, і кинули його до моря, — і спини́лося море від своєї лю́тости.
16 І налякалися ці люди Господа великим стра́хом, і прино́сили Господе́ві жертви, і складали обı́тнищі.
Йо́нина молитва в че́реві риби
17 І призна́чив Госпо́дь велику рибу, щоб вона проковтну́ла Йону. І був Йона в сере́дині цієї риби три дні та три ночі.
Примітки
^ По-еврейському Jonah, Йони (голубка), по-грецькому Ίωνᾶς, по церковнослов’янському Іԝна, по-українському Йо́на.
