Йони 2:1—10
2 І молився Йона до Господа, Бога свого, з утроби тієї риби,
2 та й казав:„Я кли́кав з нещастя свого до Господа, —і відповідь дав Він мені,
із ну́тра шеолу кричав я, —і почув Ти мій голос!
3 І Ти кинув мене в глибочı́нь, у серце моря,і потı́к оточив був мене.
Усі хвилі Твої та буру́ни Твоїнадо мною пройшли́.
4 І сказав я: Я ви́гнаний з-перед очей Твоїх,проте́ ще побачу я храм Твій святий.
5 Вода аж по душу мене обгорну́ла,безо́дня мене оточи́ла,
очере́т обвива́є круго́м мою го́лову!
6 Я зійшов аж до спо́ду гори,а земля — її за́суви стали за мною навіки!
Та підı́ймеш із ями життя моє,Господи, Боже Ти мій!
7 Як у мені омлівала душа моя,Господа я спогада́в, —
і молитва моя ця до Тебе доли́нула,до храму святого Твого!
8 Ті, що трима́ються ма́рних божкı́в, —свого Милосердного кидають.
9 А я голосно́ю подякоюпринесу́ Тобі жертву,
про що присягав я, те ви́конаю.Спасı́ння — у Господа!“
10 І Господь звелів рибі, — і вона ви́кинула Йону на суходı́л.
