Йоіла 2:1—32
2 Засурмı́ть на Сіоні в сурму́,здійміть крик на святій горі Моїй!
Затремтіть, всі мешка́нці землі,бо прийшов день Госпо́дній, бо бли́зько вже він,
2 день темно́ти та те́мряви,день хмари й імли́!
Як несеться досвı́тня зоря́ по гора́х,так наро́д цей великий й міцни́й.
Такого, як він, не бувало відвı́ку,і по ньому не бу́де вже більш
аж до літ з роду в рід!
3 Перед ним пожира́є огонь,і палахкоти́ть за ним по́лум’я!
Земля перед ним, як еде́нський садо́к,а за ним — опустı́ла пустиня,
і ряту́нку від нього нема!
4 Його ви́гляд — ніби коні,гарцю́ють вони, наче ті верхівцı́!
5 Як гу́ркіт військо́вих возı́в,вони ска́чуть гірськи́ми верхı́в’ями,
як ве́реск огни́стого по́лум’я,що солому жере́,
наче поту́жний наро́д,що до бо́ю поста́влений.
6 Наро́ди тремтять перед ним,всі обличчя поблı́дли.
7 Як ли́царі, мчаться вони,немов вояки́ вибігають на мур,
і кожен своєю доро́гою йдуть,і з стежо́к своїх не позбива́ються, —
8 не пхають вони один о́дного,ходять своєю дорогою битою,
а коли на списа́ упаду́ть,то не зра́няться.
9 По місті хурча́ть,по мурі біжать,
увіхо́дять в доми́,через вı́кна прола́зять, як зло́дій.
10 Трясеться земля перед ним,тремтить небо,
сонце та місяць темнı́ють,а зорі загу́блюють ся́йво своє.
11 І голос Свій видасть Госпо́дь перед вı́йськом Своїм,бо та́бір Його величе́зний,
бо міцни́й викона́вець сло́ва Його,бо великий день Господа й ве́льми страшни́й,
і хто зможе його перене́сти?
Покайтеся!
12 Тому́ то тепер промовляє Госпо́дь:Верніться до Мене всім серцем своїм,
і по́стом святим, і плаче́м та рида́нням!
13 І деріть своє серце, а не свою одіж,і навернı́ться до Господа, вашого Бога,
бо ласка́вий Він та милосе́рдний,довготерпели́вий та многомилости́вий,
і жалку́є за зло!
14 Хто знає, чи Він не пове́рнеться та не пожа́лує,і по Собі не зали́шить благослове́ння,
жертву хлı́бну та жертву ту литудля Господа, вашого Бога.
15 Засурмı́ть на Сіоні в сурму́,оголосіть святий піст, скличте зібра́ння!
16 Зберіте наро́д,оголосіть святі збо́ри,
ста́рців згрома́дьте,позбирайте дітей та грудни́х немовля́т,
нехай вийде з кімна́ти своєї тако́ж молодий,молода́ ж з-під свого накриття́!
17 Між притво́ром та же́ртівникомнехай плачуть священики,
слу́ги Господні,хай мо́лять вони: Змилуйся, Господи, над наро́дом Своїм,
і не видай на га́ньбу спадку Свого,щоб над ним панували пога́ни.
Нащо будуть казати між наро́дами: Де́ їхній Бог?
18 І за́здрісним стане Госпо́дь за Свій край,і зми́лується над наро́дом Своїм“.
19 І Господь відповів і сказав до наро́ду Свого:„Ось Я посилаю вам збіжжя й вино молоде та оливу,
і наси́титесь нею,і більше не дам вас на нару́гу наро́дам.
20 А цьо́го півнı́чного ворога віддалю́ Я від вас,і його в край сухий та спусто́шений ви́жену,
— його пе́ред до схı́днього моря,його ж край — до того́ моря за́днього.
І вийде злий за́пах його,і підı́йметься смо́рід його,
бо він лихо велике чинив.
21 Не бійся ти, зе́мле,а тішся й радій, —
бо велике Господь учинив!
22 Не бійтеся, ти пı́льна худо́бо,бо пустинні пасо́виська зазеленı́ють,
бо дерево видасть свій плід,фіґо́вниця та виноград свою силу дадуть.*
23 А ви, сіонські сини,радійте та тіштеся Го́сподом, Богом своїм,
бо вам ї́жі Він дасть на спасı́ння,і найперше зішле вам дощу́,
дощу ра́ннього й пı́знього.
24 І то́ки напо́вняться збіжжям,чави́льні ж кадки́ будуть перелива́тись вином молодим та оливою.
25 І надолу́жу Я вам за ті роки,що поже́рла була сарана́,коник і черва́ та гусінь, Моє вı́йсько велике,
що Я посилав проти вас.
26 А їсти — ви будете їсти й наси́чуватись,і хвалитимете Ім’я́ Господа, вашого Бога,
що з вами на по́див зробив,і посоро́млений більше не буде наро́д Мій навіки!
27 І пізна́єте ви, що Я серед Ізраїля,і що Я — Господь, Бог ваш, і немає вже іншого, —
і посоро́млений більше не буде наро́д Мій навіки!
Обı́тниця Духа Святого
28 І бу́де потому, —виллю Я Духа Свого на кожне тіло,
і пророкува́тимуть ваші сини́ й ваші до́чки,а вашим стари́м будуть сни́тися сни,
юнаки́ ваші бачити будуть видı́ння.
29 І також на рабів та невільницьза тих днів виллю Духа Свого́.
30 І дам Я озна́ки на небі й землі, —кров та огонь, та стовпи́ диму.
31 Замı́ниться сонце на те́мність,а місяць — на кров перед прихо́дом Господнього дня,
великого та страшно́го!
32 І станеться, — кожен, хто кли́кати буде Господнє Ім’я́,той спасеться,
бо на Сіонській горі та в Єрусалимі буде спасı́ння,як Госпо́дь говорив,
та для тих позоста́лих, що Господь їх покличе.
Примітки
^ Текст 2:23-3:5 не мають правильної віршової будови.
