Малахії 1:1—14
1 Пророцтво Господнього слова до Ізраїля через Малахı́ю.
2 „Я вас полюбив, — говорить Госпо́дь, —а ви кажете: „Як Ти нас полюбив?“
Чи ж не брат Іса́в Якову? каже Госпо́дь,а Я Якова був полюбив,
3 а Іса́ва знена́видів,і зробив його гори спусто́шенням,
а спа́док його — для шака́лів пустині.
4 Коли скаже Едо́м: „Ми зруйно́вані,та зно́ву збуду́ємо руїни“,
то так промовляє Госпо́дь Савао́т:Вони побуду́ють, а Я розвалю́!
І звати їх будуть: Країна безбо́жности,і наро́д, на якого навіки розгнı́вавсь Господь!
5 І ваші очі побачать оце,і ви скажете: Стане великий Госпо́дь
понад границю Ізраїлеву!
Невідповідні жертви
6 Шанує син ба́тька, а раб — свого пана;та якщо Я вам ба́тько, де пошана Моя?
А якщо Я вам пан, де страх передо Мною?говорить Господь Савао́т вам, священики,
що пого́рджуєте Моїм Іме́ннямта й кажете: „Чим ми погорди́ли Йме́нням Твоїм?“
7 На же́ртівник Мій ви прино́сите хліб занечи́щенийі кажете: „Чим Тебе ми знева́жили?“
Тим, що кажете ви: „Трапе́за Господня — вона пого́рджена!“
8 І коли ви прино́сите в жертву сліпе́, це не зле?І як кульга́ве та хворе прино́сите, чи ж це не зле?
Принеси но подı́бне своє́му намı́сникові,чи тебе він вподо́бає,
чи підı́йме обличчя твоє?*промовляє Госпо́дь Савао́т.
9 А тепер ублага́йте ви Боже лице,і хай стане для нас милости́вим,
з ваших рук це було́,то хіба кому з вас Він обличчя підı́йме?*
говорить Господь Саваот.
10 Нехай хто серед вас замкне двері святині,і не бу́де нада́рмо освічувати Мого же́ртівника!
Я не маю вподо́би до вас,говорить Господь Савао́т,
і з ваших рук не вподо́баю да́ру!
11 Бо від сходу сонця й аж по за́хід його́звеличи́ться Йме́ння Моє між наро́дами,
і ка́диться в кожному місцідля Ймення Мого дар чистий,
бо звели́читься Ймення Моє між наро́дами,каже Госпо́дь Савао́т.
12 Ви ж Його зневажа́єте, ка́жучи:„Трапе́за Господня — вона занечи́щена, й дохід її,
обри́джена страва її“.
13 І до того говорите: „Ось стільки пра́ці!“і ним нехтуєте, — говорить Госпо́дь Савао́т, —
і прино́сите кра́дене, і кульга́ве та хворе,і таку жертву хлібну прино́сите.
Чи буде воно Мені миле з рук ваших? говорить Госпо́дь.
14 І прокля́тий обма́нець,що в ста́ді його є саме́ць,
а він обіцяє та в жертву дає Господе́ві зіпсуте,А Я Цар великий, — говорить Госпо́дь, —
і серед наро́дів грізне́ Моє Ймення!
Примітки
^ Підійняти обличчя — взяти на увагу, пробачити, пор. 1 М. 32:21; Єр. 52:31. На Сході перед своїми начальниками падали ниць, і коли той підіймав, це була ознака задоволення прохання.
^ Підійняти обличчя — взяти на увагу, пробачити, пор. 1 М. 32:21; Єр. 52:31. На Сході перед своїми начальниками падали ниць, і коли той підіймав, це була ознака задоволення прохання.
