Малахії 2:1—17
2 А тепер до вас за́повідь цяя, священики!
2 Якщо ви не послу́хаєтесь, і не покладе́те на серце собі,щоб Іме́нню Моєму давати хвалу́, — говорить Госпо́дь Савао́т, —
то пошлю Я прокля́ття на вас,і прокляну́ благословення ваші,
і вже проклина́ю,бо ви не бере́те до серця цього́!
3 Ось Я обітну́ вам раме́но,і розпоро́шу нечистість на ваших обли́ччях,
нечистість свят ваших,і до неї вас ви́несуть.
4 І пізнаєте ви, що Я заповідь вам цю послав,щоб був заповіт Мій з Левı́єм,
каже Госпо́дь Савао́т.
5 Заповіт Мій з ним був для життя та для миру,і Я дав йому страх, і він налякався Мене,
та боя́всь перед Іме́нням Моїм.
6 Закон правди в уста́х його був,і не знайшла́сь на губа́х його кривда, —
у мирі й просто́ті ходив він зо Мною,і багато-кого́ відверну́в від вини.
7 Бо у́ста священикові знання́ стережу́тьта Зако́на шукають із уст його,
бо він ангол* Господа Саваота.
8 А ви відхили́лись з дороги,вчини́ли таке, що багато спіткну́лись в Зако́ні,
Левı́євого заповіта пони́щили,говорить Госпо́дь Савао́т.
9 Тому́ то і Я вас зробив пого́рджуванимий низьки́ми для всього наро́ду,
бо не стереже́те доріг Моїх ви,та не безсторо́нні в Зако́ні.
10 Чи Оте́ць нам усім не оди́н?Хіба Бог не один нас створи́в?
Чому́ ж один о́дного зраджуємо ми,щоб нам зневажа́ти заповı́т батькı́в наших?
Гріхи всього наро́ду
11 Зраджує Юда,і робиться не́чисть серед Ізраїля та в Єрусалимі, —
бо Юда зневажив святиню Господню,яку покохав був,
і дочку бога чужого за жінку узя́в.
12 Нехай Господь ви́губить кожного, хто́ таке робить,того, хто чува́є та відповідає з наме́тів Якова,
і хто да́р прино́сить Господу Саваоту.
13 І робите й друге таке:Господнього же́ртівника ви слізьми́ покриваєте,
плаче́м та стогна́нням,бо до да́рів уже Він не зве́рнеться більше,
і милої жертви з рук ваших не вı́зьме.
14 А ви ще й говорите: „За́що?“ —За те, що засвı́дчив Господь між тобою
й жоною юна́цтва твого́,якій ти невірність вчинив, а вона ж твоя по́друга, і дружи́на умо́ви твоєї!
15 Хіба Бог не один нас учинив?І за́лишок духу — Його́.
А що цей один?Насіння від Бога шукав.
Тому́ свого духа пильну́йте,і дружи́ну юна́цтва свойо́го не зраджуйте!
16 Бо нена́виджу ро́звід, —говорить Госпо́дь, Бог Ізраїлів, —
і того, хто вкриває наси́льством одежу свою,промовляє Госпо́дь Савао́т.
Тому́ свого духа пильнуйте, — і не зраджу́йте!
17 Словами своїми ви мучите Господа,та й пита́єте ще: „Чим ми мучимо?“ —
Гово́ренням вашим: „Кожен, хто чинить ли́хе,той добрий у Господніх оча́х,
і Він у них уподо́бання має“,або: „Де Бог правосу́ддя?“
Примітки
^ Грецький текст дає Άγγελος.
