Матвія 10:1—42

10  І закли́кав Він дванадцятьо́х Своїх у́чнів, і вла́ду їм дав над нечистими ду́хами, щоб їх виганяли вони, і щоб уздоровля́ли всіляку неду́гу та неміч всіляку.  А ймення апо́столів дванадцятьо́х отакі: перший Си́мон, що Петро́м прозивається, і Андрій, брат його; Яків, син Зеведе́їв, та Іван, брат його;  Пилип і Вартоломе́й, Хома́ й ми́тник Матвій; Яків, син Алфе́їв, і Таде́й;  Си́мон Кананіт, та Юда Іскаріо́тський,* що й видав Його. Нака́зи Ісуса апо́столам на дорогу  Цих Дванадцятьо́х Ісус вислав, і їм наказав, промовляючи: „На путь до поган не ходіть, і до самаря́нського міста не входьте,  але йдіть радніш до овечок загинулих дому Ізра́їлевого.  А ходячи, проповідуйте та говоріть, що набли́зилось Царство Небесне.  Уздоровляйте недужих, воскрешайте померлих, очищайте прокаже́них, виганяйте де́монів. Ви да́рмо дістали, дармо й давайте.  Не беріть ані золота, ані срı́бла, ані мідякı́в до своїх поясів, 10  ані торби в дорогу, ані двох одеж, ні санда́ль, ані палиці. Бо вартий робı́тник своєї поживи.* 11  А як за́йдете в місто якесь чи в село, то розвı́дайте, хто́ там достойний, — і там перебудьте, аж поки не ви́йдете. 12  А входячи в дім, вітайте його, промовляючи: „Мир* дому цьому́!“ 13  І коли буде достойний той дім, — нехай зı́йде на нього ваш мир; а як недостойний він буде, то мир ваш нехай до вас ве́рнеться. 14  А як хто вас не прийме, і ваших слів не послу́хає, то, вихо́дячи з дому чи з міста того́, обтрусіть порох із ніг своїх. 15  Поправді кажу́ вам: легше буде країні содомській й гоморській дня судного, аніж місту тому́! Апо́столів будуть переслідувати 16  Оце посилаю Я вас, як овець між вовки́. Будьте ж мудрі, як змı́ї, і невинні, як голу́бки. 17  Стережіться ж людей, бо вони на суди́ видаватимуть вас, та по синагогах своїх бичува́ти вас бу́дуть. 18  І до правителів та до царів поведуть вас за Мене, на свı́дчення їм і пога́нам. 19  А коли видава́тимуть вас, не журı́ться, я́к або що́ говорити: тієї години буде вам да́не, що́ маєте ви говорити, 20  бо не ви промовля́тимете, але Дух Отця вашого в вас промовля́тиме. 21  І видасть на смерть брата брат, а батько — дитину. І „діти повстануть супроти батьків“, і їх повбивають. 22  І за Ім’я́ Моє будуть усі вас нена́видіти. А хто ви́терпить аж до кінця, той буде спасе́ний. 23  А коли будуть вас переслідувати в однім місті, утікайте до іншого. Поправді кажу́ вам, — не всти́гнете ви обійти́ міст Ізраїлевих, як при́йде Син Лю́дський. Проповідуючи, не бійтеся 24  Учень не більший за вчителя, а раб — понад пана свого́. 25  Дово́лі для учня, коли буде він, як учитель його, а раб — як госпо́дар його. Коли Вельзеву́лом* назвали господаря дому, — скільки ж більше назвуть так домашніх його! 26  Але́ не лякайтеся їх. Немає нічого захованого, що воно не відкриється, ані потаємного, що не ви́явиться. 27  Що́ кажу Я вам по́темки, — говоріть те при світлі, що ж на вухо ви чуєте — проповідуйте те на даха́х.* 28  І не лякайтеся тих, хто тіло вбиває, а душı́ вбити не може; але бійтеся більше того, хто може й душу, і тіло вам занапасти́ти в геєнні. 29  Чи не два горобці продаються за гріш?* А на землю із них ні один не впаде́ без волі Отця вашого. 30  А вам і волосся все на голові пораховано. 31  Отож, не лякайтесь, — бо вартніші ви за багатьох горобців. 32  Отже, кожного, хто Мене ви́знає перед людьми́, того перед Небесним Отцем Моїм визнаю й Я. 33  Хто ж Мене відцурається перед людьми́, того й Я відцураюся перед Небесним Отцем Моїм. Любіть Ісуса над усе 34  Не ду́майте, що Я прийшов, щоб мир на землю прине́сти, — Я не мир прине́сти прийшов, а меча. 35  Я ж прийшов „порізни́ти чоловіка з батьком його,дочку́ з її матір’ю, і невістку з свекру́хою її“. 36  І: „вороги́ чоловікові — домашні його!“ 37  Хто більш, як Мене, любить батька чи матір, той Мене недостойний. І хто більш, як Мене, любить сина чи дочку, той Мене недостойний. 38  І хто не вı́зьме свого хреста, і не пı́де за Мною слідом, той Мене недостойний. 39  Хто душу* свою́ зберігає, той погубить її, хто ж за Ме́не погубить душу* свою́, — той зна́йде її. 40  Хто вас приймає — приймає Мене, хто ж приймає Мене, — приймає Того, Хто послав Мене. 41  Хто приймає пророка, як пророка, той дістане нагоро́ду проро́чу, хто ж приймає праведника, як праведника, той дістане нагоро́ду пра́ведничу. 42  І хто напо́їть, як у́чня, кого з мали́х цих бодай ку́хлем водиці холодної, поправді кажу́ вам, — той не згубить нагоро́ди своєї“.

Примітки

Іскаріотський, це — із міста Каріоту.
У деяких грецьких текстах — нагороди.
Мир чи спо́кій — це велика ласка Божа, яку мав принести Месія. Пор. Іс. 9:6—7; 52:7; 53:5; Мих. 5:5.
Вельзевул — князь бісів, начальник злих духів, пор. Мт. 12:24.
Доми на Сході мають покрівлю пласку. Пор. Мт. 24:17.
У грецькому тексті ασσάριον — дрібна римська монетка, as. Динар рівнявся 16 асам. Пор. Лк. 12:6.
Тут душа — життя.
Тут душа — життя.