Матвія 23:1—39
23 Тоді промовив Ісус до народу й до учнів Своїх,
2 і сказав: „На сидı́нні Мойсеєвім усілися книжники та фарисеї.
3 Тож усе, що́ вони скажуть вам, — робіть і виконуйте; та за вчинками їхніми не робіть, бо говорять вони — та не роблять того́!
4 Вони ж в’яжуть тяжкі тягарі, і кладуть їх на лю́дські раме́на, самі ж навіть пальцем своїм не хотять їх пору́шити.
5 Усі ж учинки свої вони роблять, щоб їх бачили люди, і богомı́лля* свої розширяють, і здовжують ки́тиці.
6 І люблять вони передніші місця на бенке́тах, і передніші лавки́ в синагогах,
7 і привіти на ринках, і щоб звали їх люди: Учителю!
Хто підно́ситься, буде впокорений
8 А ви вчителями не звіться, — бо один вам Учитель, а ви всі брати́.
9 І не називайте нікого отцем на землі, — бо один вам Отець, що на небі.
10 І не звіться наста́вниками, — бо один вам Наста́вник, — Христос.
11 Хто між вами найбільший, хай слугою вам буде!
12 Хто бо підно́ситься, — буде понижений, хто ж понижується, той піднесе́ться.
Горе лицемірам
13 Горе ж вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що перед людьми́ зачиняєте Царство Небесне, — бо й самі ви не вхо́дите, ані тих, хто хоче ввійти, увійти не пускаєте!
14 (Горе ж вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що вдови́ні хати поїдаєте, і напо́каз молитесь довго, — через те осуд тяжчий ви при́ймете!)*
15 Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що обходите море та землю, щоб придбати нововірця одно́го; а коли те стається, то робите його сином геє́нни, вдвоє гіршим від вас!
Фарисейська клятва
16 Горе вам, проводирı́ ви сліпі, що говорите: „Коли хто поклянеться храмом, то нічого; а хто поклянеться золотом храму, то той винуватий“.
17 Нерозумні й сліпі, — що бо більше: чи золото, чи той храм, що освячує золото?
18 І: „Коли хто поклянеться же́ртівником, — то нічого, а хто поклянеться жертвою, що на нім, то він винуватий“.
19 Нерозумні й сліпі, — що́ бо більше: чи жертва, чи той же́ртівник, що освячує жертву?
20 Отож, хто клянеться же́ртівником, — клянеться ним та всім, що на ньому.
21 І хто храмом клянеться, — клянеться ним та Тим, Хто живе в нім.
22 І хто небом клянеться, — клянеться Божим престолом і Тим, Хто на ньому сидить.
Не занедбуйте найважливішого в Зако́ні
23 Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що даєте десятину із м’я́ти, і га́нусу й кми́ну, але найважливіше в Зако́ні поки́нули: суд, милосе́рдя та віру; це треба робити, і того не ки́дати.
24 Проводирı́ ви сліпі, що відціджуєте комаря́, а верблю́да ковтаєте!
25 Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що чистите зовнішність ку́хля та миски, а всере́дині повні вони здирства й кривди!
26 Фарисею сліпий, — очисти перше сере́дину кухля, щоб чистий він був і назо́вні!
27 Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що подібні до гробı́в побı́лених, які гарними зверху здаються, а всере́дині повні трупних кісто́к та всякої нечи́стости!
28 Так і ви, — назовні здаєтеся лю́дям за праведних, а всере́дині повні лицемı́рства та беззаконня!
Кара синам убійників пророків
29 Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що пророкам надгро́бники ставите, і праведникам прикраша́єте пам’ятники,
30 та говорите: „Якби ми жили́ за днів наших батьків, то ми не були б спільника́ми їхніми в крові пророків“.
31 Тим самим на себе свідкуєте, що сини ви убивців пророків.
32 Доповніть і ви міру провини ваших батьків!
33 О змії, о ро́де гадю́чий, — я́к ви втечете від за́суду до геє́нни?
34 І ось тому́ посилаю до вас Я пророків, і мудрих, і книжників; частину їх ви повбиваєте та розіпне́те, а частину їх ви бичува́тимете в синагогах своїх, і будете гнати з міста до міста.
35 Щоб спала на вас уся праведна кров, що пролита була на землі, від крови Авеля праведного, аж до крови Заха́рія, Варахı́їного* сина, що ви замордували його між храмом і же́ртівником!
36 Поправді кажу вам: Оце все спаде на рід цей!
37 Єрусалиме, Єрусалиме, що вбиваєш пророків та каменуєш посланих до те́бе! Скільки разів Я хотів зібрати діти твої, як квочка збирає під крила курчаток своїх, — та ви не захотіли!
38 Ось ваш дім залиша́ється порожній для вас!
39 Говорю́ бо Я вам: Відтепер ви Мене не побачите, аж поки не скажете:
„Благословенний, Хто йде у Господнє їм’я́!“
