Матвія 28:1—20
28 Як минула ж субота, на світанку дня першого в тижні,* прийшла Марія Магдалина та інша Марія побачити гріб.
2 І великий ось ставсь землетру́с, бо зійшов із неба Ангол Господній, і, приступивши, відвалив від гробу ка́меня, та й сів на ньому.
3 Його ж постать була́, як та бли́скавка, а шати його були білі, як сніг.
4 І від стра́ху перед ним затряслася сторо́жа, та й стала, як мертва.
5 А ангол озвався й промовив жінка́м: „Не лякайтеся, бо я знаю, що Ісуса розп’я́того це ви шукаєте.
6 Нема Його тут, — бо воскрес, як сказав. Підійдіть, — подивіться на місце, де знахо́дився Він.
7 Ідіть же хутко, і скажіть Його у́чням, що воскрес Він із мертвих, і ото випере́джує вас в Галілеї, — там Його ви побачите. Ось, вам я звістив!“
З’я́влення Ісуса жінкам
8 І пішли вони хутко від гро́бу, зо стра́хом і великою радістю, і побігли, щоб учнів Його сповістити.
9 Аж ось перестрів їх Ісус і сказав: „Ра́дı́йте!“* Вони ж підійшли, обняли Його ноги і вклонились Йому до землі.
10 Промовляє тоді їм Ісус: „Не лякайтесь! Ідіть, повідо́мте братів Моїх, — нехай вони йдуть у Галілею, — там побачать Мене!“
Первосвященики й старші підкуплюють сторожу
11 Коли ж вони йшли, ось дехто зо сторожі до міста прийшли та й первосвященикам розповіли́ все, що́ сталось.
12 І, зібравшись зо старшими, вони врадили раду, і дали́ сторожі чимало срібняків,
13 і сказали: „Розповідайте: Його учні вночі прибули́, — і вкрали Його, як ми спали.
14 Як почує ж намісник про це, то його ми перекона́ємо, і від клопоту ви́зволимо вас“.
15 І, взявши вони срібняки́, зробили, як на́вчено їх. І проне́слося слово оце між юдеями, і трима́ється аж до сьогодні.
Ісус з’являється Своїм учням
16 Одина́дцять же учнів пішли в Галілею на го́ру, куди звелів їм Ісус.
17 І як вони Його вгледіли, поклонились Йому до землі, а дехто вагався.
18 А Ісус підійшов і промовив до них та й сказав: „Да́на Мені всяка вла́да на небі й на землі.
19 Тож ідіть, і навчı́ть* всі наро́ди, христячи їх в їм’я́ Отця, і Сина, і Святого Духа,
20 навчаючи їх зберігати все те, що Я вам заповів. І ото, Я перебува́тиму з вами повсякде́нно аж до кінця віку“! Амı́нь.
