Наума 3:1—19
3 Горе місту цьому кровоже́рному,воно все неправда,
воно повне наси́лля,грабı́ж не виходить із нього!
2 Чути свист батога́, гу́ркіт ко́леса,і чвал ко́ней, і колесни́чна гурко́тнява,
3 і гін верхівця́,і по́лум’я меча́, і блиск ра́тища,
і багато побитих, і мертвих велике число́,і тру́пу немає кінця́,
і спотика́тимуться об їхній труп, —
4 це за многоту́ блудодı́йства розпу́сниці,прива́бно ласка́вої,
впра́вної в ча́рах,що наро́ди за блуд свій вона продавала,
а ро́ди — за ча́ри свої.
5 Ось Я проти тебе, — говорить Госпо́дь Савао́т, —і подо́лка твого підійму́ на обличчя твоє,
і покажу́ Я твій сором наро́дам,а ца́рствам — твій стид!
6 І кину на тебе оги́ди, і пого́рдженою вчиню́ Я тебе,і зроблю́ Я тебе, мов позо́рище!
7 І станеться, — кожен, хто вгле́дить тебе,від тебе втече та й прокаже: „Пограбо́вана Ніневı́я!“
Хто ви́словить їй співчуття́?Звідки буду шукати тобі потіши́телів?
8 Чи краща ти від Но-Амона,що сидить серед рік, —
вода коло нього,що вал його — море,
від моря — його мур?
9 Етіо́пія — сила його, і Єгипет, і не має кінця́.
Пут та лівı́йці були тобі в по́міч, —
10 та й він на вигна́ння пішов, у поло́н.А діти його порозби́вані
на роздоріжжі всіх вулиць,і кидали же́реб про славних його,
й всі вельможі йогоу кайда́ни закуті.
11 Уп’єшся і ти, будеш схо́вана,тверди́ні від ворога будеш шукати і ти!
12 Всі форте́ці твої, —мов ті фіґи з доспı́лими о́вочами:
коли затрясу́ться,то падають в у́ста того, хто їх їсть.
13 Ось наро́д твій — немов ті жінки́ серед тебе:вони повідчиня́ють твоїм ворогам брами кра́ю твого,
огонь пожере́ твої за́суви.
14 Води́ на облогу собі набери́,тверди́ні свої позміцня́й,
увійди до боло́та та в глині топчи́сь,форму на цеглу візьми́ міцно в ру́ку.
15 Там огонь тебе з’їсть,посіче́ тебе меч,
пожеру́ть тебе, наче та гу́сінь.Стань числе́нна, як гусінь,
стань числе́нна, немов сарана́, —
16 понамно́жуй купцı́в своїхбільше від зı́рок небесних, —
але гусінь та знищить тебе й полети́ть!
17 Вельможні твої — немов та сарана́,гетьма́ни твої — мов мошва́,
що гнізди́ться по стı́нах в день хо́лоду,але сонце засвітить — і вони помандру́ють,
і не пı́знане буде те місце, де вони пробува́ли.
18 Твої па́стирі, ца́рю асирійський, посну́ли,лежать вельмо́жі твої,
твій наро́д розпоро́шивсь по го́рах, —і немає кому́ позбира́ти його́.
19 Нема ліку для лиха твого́,рана твоя невиго́йна!
Всі, що звістку про тебе почують,запле́щуть у долоні на тебе, —
бо над ким твоє злоне ходило постı́йно?“
