Об’явлення 11:1—19
11 І да́но трости́ну мені, подібну до па́лиці, і сказано: „Устань, і зміряй храма Божого й же́ртівника, і тих, хто вклоняється в ньому.
2 А двір, що за храмом, лиши та не міряй його, бо він да́ний поганам, — і сорок два місяці бу́дуть топтати вони святе місто.
3 І звелю́ Я двом свідкам Своїм, і бу́дуть вони пророкувати тисячу двісті й шістдеся́т день,* зодя́гнені в волосяни́цю.
4 Воні — дві оливки і два світильники́, що стоять перед Богом землі.
5 І коли б хто схотів учинити їм кривду, то вийде огонь з їхніх уст, — і поїсть ворогів їхніх. А коли хто захоче вчинити їм кривду, — той отак мусить бути забитий.
6 Вони мають вла́ду небо замкнути, щоб за днів їхнього пророцтва не йшов дощ. І мають вла́ду вони над водою, — у кров оберта́ти її, і вдарити землю всілякою карою, скільки разı́в вони схочуть.
7 А коли вони скı́нчать свідо́цтво своє, то звірина́, що з безодні виходить, із ними війну поведе́, — і вона їх переможе та їх повбиває.
8 І їхні трупи полишить на майда́ні великого міста, що зветься духовно Содо́м і Єгипет, де й Госпо́дь наш був розп’я́тий.
9 І багато з наро́дів, і з племен, і з язи́ків, і з поган бу́дуть дивитися пı́вчверта дні на їхні трупи, не дозволять покласти в гроби́ їхніх тру́пів.
10 А ме́шканці землі будуть тішитися та радіти над ними, і дару́нки пошлють один о́дному, бо мучили ці два пророки ме́шканців землі.
11 А по пı́вчверта днях дух життя ввійшов у них від Бога, — і вони повставали на ноги свої. І напав жах великий на тих, хто дивився на них!
12 І почули вони гучний голос із неба, що їм говорив: „Зійдіть сюди!“ І на небо зійшли вони в хмарі, і вороги їхні дивились на них.
13 І тієї години зчинився страшни́й землетру́с, і десята частина міста того завали́лась... І в цім трусі загинуло сім тисяч лю́дських іме́н, а решта обго́рнена жахом була́, — і вони віддали́ славу Богу Небесному!
14 Друге горе минуло! Ото незабаром настане за ним третє горе!“
Царство Боже по сьомій сурмı́
15 І засурмив сьо́мий ангол, — і на небі зчинились гучні голоси́, що казали:
„Перейшло панува́ння над світом до Господа нашогота до Христа Його, —і Він зацарює на вічні віки́!“
16 І двадцять чотири ста́рці, що на престолах своїх перед Богом сидять, попа́дали на обличчя свої, та й уклонилися Богові,
17 кажучи:
„Дяку складаємо Тобі, Господи, Боже Вседержителю,що Ти є й що Ти був,
що прийняв Свою силу великута й зацарюва́в!
18 А погани розлю́тилися, та гнів Твій прийшов,і час настав мертвих судити,
і дати заплату рабам Твоїм, пророкам і святим,і тим, хто Йме́ння Твого боїться
малим і великим,і знищити тих, хто нищить землю“.
19 І розкрився храм Божий на небі, — і ковче́г заповіту Його в Його храмі з’явився. І зчинилися бли́скавки, і гу́ркіт, і гро́ми, і землетру́с, і великий град.
Примітки
^ Тут 1260 день — це теж 42 місяці, три з половиною роки.