Об’явлення 18:1—24
18 Після цього побачив я іншого ангола, що схо́див із неба, і що вла́ду велику він мав. І земля освітилась від слави його.
2 І він гучним голосом кликнув, говорячи:
„Упав, упав великий Вавилон!Став він оселею де́монів, і схо́вищем усякому ду́хові нечистому,і схо́вищем усіх пта́хів нечистих та нена́видних,
3 бо лютим вином розпусти своєї він напоїв всі наро́ди!
І зе́мні царі з ним розпусту чинили,а земні купці збагатіли від сили розко́ші його!“
4 І почув я інший голос із неба, який говорив:
„Вийдіть із нього, люди мої,щоб не сталися ви спільника́ми гріхів його,
і щоб не потра́пили в кара́ння його.
5 Гріхи бо його досягли́ аж до неба,і Бог згадав про неправди його.
6 Відплатіть ви йому, як і він вам платив,і вдвоє подвойте йому за вчинки його!
Удвоє налийте до чаші, що нею він вам наливав!
7 Скільки він сла́вив себе та розкошува́в,стільки му́ки та смутку завдайте йому!
Бо в серці своєму гово́рить: „Сиджу́, як цариця,і я не вдова, і бачити смутку не бу́ду!“
8 Через це одного дня при́йдуть кари його,смерть, і плач, і голод, і спа́лений буде огнем,бо міцни́й Господь, Бог, що судить його!“
Плач за Вавилоном
9 І будуть плакати та голосити за ним царі земні, що з ним розпусту чинили та розкошува́ли, коли побачать дим пожежі його.
10 Вони через страх його мук стоятимуть зда́лека та говоритимуть:
„Горе, горе, о місто велике, Вавилоне, місто могутнє,
бо суд твій прийшов однієї години!“
11 І земні купцı́ будуть плакати та голосити за ним, бо ніхто не купує вже їхнього вантажу́, —
12 вантажу́ золота, і срı́бла, і камı́ння дорогоцінного, і пе́рел, і віссо́ну, і порфı́ри, і шовку, і кармази́ну, і всякого дерева запашно́го, і всякого по́суду з слоно́вої кости, і всякого по́суду з дорогоцінного дерева, і мідяного, і залізного, і мармуро́вого,
13 і кори́ці, і шафра́ну, і па́хощів, і мирри, і лива́ну, і вина, і оливи, і тонко́ї муки́, і пшениці, і товару, і овець, і ко́ней, і возів, і рабів, і душ лю́дських.
14 І плоди́ пожадли́вости душі твоєї відійшли від тебе,і все сите та світле пропало для тебе, —
і вже їх ти не зна́йдеш!
15 Купці цими реча́ми, що вони збагати́лися з нього, від стра́ху мук його стануть здалека, і бу́дуть плакати та голосити,
16 і казати:
„Горе, горе, місто велике,зодягнене в віссо́н і порфіру та в кармази́н,
і прикрашене золотом і дорогоцінним камı́нням та пе́рлами,
17 бо за одну годину згинуло таке велике багатство“.
І кожен стерни́к, і кожен, хто пливає на кораблях, і моряки, і всі, хто працює на морі, — стали здалека,
18 і, бачивши дим від пожежі його, кричали й казали:
„Котре до великого міста подібне?“
19 І вони поси́пали по́рохом го́лови свої, і закричали, пла́чучи та голо́сячи, і ка́жучи:
„Горе, горе, місто велике,що в ньому з його дорогоцінностей збагати́лися всі,
хто має кораблі на морі,бо за одну годину воно спорожнı́ло!
20 Радій з цього, небо,і святі апо́столи та пророки,
бо Бог виконав суд ваш над ним!“
Вавило́н остаточно заги́не
21 І один сильний ангол узяв великого каменя, як жо́рно, і кинув до моря, говорячи:
„З таким розго́ном буде кинений Вавило́н, місто велике, —і вже він не зна́йдеться!
22 І голос гуслярı́в, і співакı́в,і сопı́льників, і сурмачı́в
уже не буде чутий в тобі!І вже не зна́йдеться в тобі жодного мистця́ й ніякого мисте́цтва,
і шум жо́рен уже не буде чутий в тобі!
23 І світло свічника́ вже не буде світити в тобі,і голос молодого й молодої вже не буде чутий в тобі.
Бо купці твої були зе́мні вельможі,бо твоїм ворожби́тством були зведені всі наро́ди!
24 Бо в нім зна́йдена кров пророків, і святих,і побитих усіх на землі“.
