Об’явлення 19:1—21
19 По цьому почув я на́че гучни́й голос великого на́товпу в небі, який говорив:
„Алілу́я!* Спасı́ння, і слава,і сила Господе́ві нашому,
2 правдиві бо та справедливі суди́ Його,бо Він засудив ту велику розпусницю,
що землю зіпсула своєю розпустою,і помстив за кров Своїх рабів з її рук!“
3 І вдруге сказали вони:„Алілуя! І з неї дим виступаєна вічні віки!“
4 І попа́дали двадцять чотири ста́рці й чотири твари́ни, і поклонилися Богові, що сидить на престолі, говорячи: „Амінь, алілуя!“
5 А від престолу вийшов голос, що кли́кав:„Хваліть Бога нашого, усі раби Його,і всі, хто боїться Його,і малі, і великі!“
6 І почув я ніби голос великого на́товпу, і на́че шум великої води, і мов голос громів гучних, що вигукували:
„Алілуя, бо запанував Господь,наш Бог Вседержи́тель!
7 Радіймо та тішмося,і даймо славу Йому́,
бо весı́лля Агнця настало,і жона Його себе приготува́ла!“
8 І їй да́но було зодягнутисяв чистий та світлий вісо́н, бо вісо́н — то праведність святих.
9 І сказав він мені: „Напиши: Блаженні покликані на весільну вечерю Агнця!“ І сказав він мені: „Це правдиві Божі слова!“
10 І я впав до його ніг, щоб вклонитись йому. А він каже мені: „Таж ні! Я співслуга твій та братів твоїх, хто має засвı́дчення Ісусове, — Богові вклонися!“ Бо засвı́дчення Ісусове, — то дух пророцтва.
Явлення Ісуса Христа́
11 І побачив я небо відкрите. І ось білий кінь, а Той, Хто на ньому сидів, зветься Вірний і Правдивий, і Він праведно судить і воює.
12 Очі Його — немов по́лум’я огняне́, а на голові Його — багато вінців. Він ім’я́ мав написане, якого не знає ніхто, тільки Він Сам.
13 І зодя́гнений був Він у шату, покра́шену кров’ю. А Йому на ім’я: Слово Боже.
14 А війська́ небесні, зодягнені в білий та чистий вісо́н, їхали вслід за Ним на білих ко́нях.
15 А з Його уст виходив гострий меч, щоб ним бити наро́ди. І Він па́стиме їх залізним жезлом, і Він буде топтати чави́ло вина лютого гніву Бога Вседержи́теля!
16 І Він має на шаті й на сте́гнах Своїх написане ймення: „Цар над царями, і Господь над панами“.
Знищення звірини та її прихильників
17 І бачив я одного ангола, що на сонці стояв. І він гучним голосом кли́кнув, ка́жучи до всіх птахів, що серед неба літали: „Ходіть, — і зберіться на велику Божу вечерю,
18 щоб ви їли тіла царів, і тіла ти́сячників, і тіла сильних, і тіла ко́ней і тих, хто сидить на них, і тіла всіх вільних і рабів, і мали́х, і великих“.
19 І я побачив звіри́ну, і зе́мних царів, і війська́ їхні, зібрані, щоб учинити війну з Тим, Хто сидить на коні, та з вı́йськом Його.
20 І схо́плена була звіри́на, а з нею неправдивий пророк, що ознаки чинив перед нею, що ними звів тих, хто знаме́но звіри́ни прийняв і поклонився був о́бразові її. Обоє вони були вкинені живими до огняно́го озера, що сіркою горіло.
21 А решта побита була мечем Того, Хто сидів на коні, що виходив із уст Його. І все пта́ство наїлося їхніми трупами.
Примітки
^ Алілуя — хваліть Господа!
