Об’явлення 21:1—27
21 І бачив я небо нове́ й нову́ землю, перше бо небо та перша земля проминули, і моря вже не було́.
2 І я, Іван, бачив місто святе, Нови́й Єрусали́м, що схо́див із неба від Бога, що був пригото́ваний, як невı́ста, прикра́шена для чоловіка свого.
3 І почув я гучний голос із престолу, який кли́кав: „Оце́ оселя Бога з людьми́, і Він житиме з ними! Вони бу́дуть наро́дом Його, і Сам Бог буде з ними“,
4 „і Бог кожну сльозу з очей їхніх зітре́“, і не буде вже смерти. Ані смутку, ані крику, ані болю вже не бу́де, бо перше минулося!“
5 І сказав Той, Хто сидить на престолі: „Ось нове́ все творю́!“ І говорить: „Напиши, що слова́ ці правдиві та вірні!“
6 І сказав Він мені: „Сталося! Я Альфа й Оме́га, Поча́ток і Кінець. Хто прагне, тому дармо Я дам від джере́ла живої води.
7 Переможець наслідить усе, і Я бу́ду Богом для нього, а він Мені буде за сина!
8 А лякливим, і невірним, і мерзки́м, і душогубам, і розпусникам, і чарівника́м, і ідоля́нам, і всім неправдомовцям, — їхня частина в озері, що горить огнем та сіркою“, а це — друга смерть!
9 І прийшов до мене один із семи анголı́в, що мають сім чаш, напо́внених сімома́ останніми карами, та й промовив до мене, говорячи: „Ходи, покажу́ я тобі невісту, жону Агнця“.
10 І заніс мене духом на го́ру велику й високу, і місто велике мені показав, — святий Єрусали́м, що сходив із неба від Бога.
11 Славу Божу він має. А світлість його подібна до каменя дорогоцінного, як каменя я́списа, що блищить, як кришта́ль.
12 Мур воно мало великий і високий, мало дванадцять брам, а на брамах дванадцять анголів та ймення написані, а вони — імення дванадцятьо́х племе́н синів Ізраїля.
13 Від схо́ду три брами, і від пı́вночі три брами, і від півдня три брами, і від захо́ду три брами.
14 І міськи́й мур мав дванадцять підвалин, а на них дванадцять імен дванадцяти апо́столів Агнця.
15 А той, хто зо мною говорив, мав міру, — золоту трости́ну, щоб змı́ряти місто, і брами його і його мур.
16 А місто чотирикутне, а довжина́ його така, як і ширина́. І він зміряв місто трости́ною на дванадцять тисяч стадій*; довжина́, і ширина́, і вишина́ його рівні.
17 І зміряв він мура його на сто сорок чотири лı́кті міри лю́дської, яка й міра ангола.
18 Його мур був збудо́ваний з я́спису, а місто було — щире золото, подібне до чистого скла.
19 Підвалини муру місько́го прикра́шені були всяким дорогоцінним камı́нням. Перша підва́лина — я́спис, друга — сапфı́р, третя — халкидо́н, четверта — смара́гд,
20 п’ята — сардо́нікс, шоста — са́рдій, сьома — хризолı́т, восьма — бери́л, дев’ята — топа́з, десята — хрисопра́с, одинадцята — яки́нт, дванадцята — амети́ст.
21 А дванадцять брам — то дванадцять перли́н, і кожна брама зокре́ма була́ з однієї перли́ни. А вулиці міста — щире золото, прозо́рі, як скло.
22 А храму не бачив я в ньому, бо Госпо́дь, Бог Вседержи́тель — то йому храм і Агнець.
23 І місто не має потреби ні в сонці, ні в місяці, щоб у ньому світили, — слава бо Божа його освітила, а світильник для нього — А́гнець.
24 І наро́ди ходитимуть у світлі його, а зе́мні царі принесу́ть свою славу до нього.
25 А брами його зачиня́тись не бу́дуть удень, бо там но́чі не бу́де.
26 І принесу́ть до нього славу й честь наро́дів.
27 І не ввı́йде до нього ніщо нечисте, ані той, хто чинить гидо́ту й неправду, але тільки ті, хто записаний у книзі життя Агнця“.
Примітки
^ Грецьке στάδιον — міра довжини, 125 кроків.
