Об’явлення 22:1—21

22  І показав він мені чисту ріку́ живої води, ясну́, мов кришта́ль, що випливала з престолу Бога й Агнця.  Посеред його вулиці, і по цей бік і по той бік ріки́ — дерево життя, що родить дванадцять раз плоди, кожного місяця прино́сячи плід свій. А листя дерев — на вздоро́влення наро́дів.  І жодного прокля́ття більше не бу́де. І бу́де в ньому престол Бога та Агнця, а раби Його будуть служити Йому,  і побачать лице Його, а Ймення Його — на їхніх чо́лах.  А но́чі вже більше не бу́де, і не бу́де потреби в світлі світильника, ані в світлі сонця, бо освітлює їх Господь, Бог, а вони царюватимуть вічні віки́. Будьте чуйнı́, час бо близьки́й!  І сказав він до мене: „Це вірні й правдиві слова, — а Госпо́дь, Бог ду́хів пророчих, послав Свого а́нгола, щоб він показав своїм рабам, що́ незаба́ром статися мусить.  Ото, незаба́ром прихо́джу. Блаженний, хто зберігає пророчі слова цієї книги!“  І я, Іван, чув і бачив оце. А коли я почув та побачив, я впав до ніг ангола, що мені це показував, щоб вклонитись йому.  І сказав він до мене: „Таж ні! Бо я співслуга твій і братів твоїх пророків, і тих, хто зберігає слова цієї книги. Богові вклонися!“ 10  І сказав він до мене: „Не запеча́туй слів пророцтва цієї книги. Час бо близьки́й! 11  Неправедний — хай чинить неправеднı́сть ще, і поганий — хай ще опога́нюється. А праведний — хай ще чинить праведність, а святий — нехай ще освячується! 12  Ото, незаба́ром прихо́джу, і зо Мною заплата Моя, щоб кожному віддати згідно з діла́ми його. 13  Я Альфа й Оме́га, Перший і Останній, Поча́ток і Кінець. 14  Блаженні, хто випере ша́ти свої*, щоб мати право на дерево життя, і ввійти бра́мами в місто! 15  А поза ним будуть пси, і чарівники́, і розпу́сники, і душогуби, і ідоля́ни, і кожен, хто любить та чинить неправду. 16  Я, Ісус, послав Свого Ангола, щоб засвı́дчити вам це у Церква́х. Я корінь і рід Дави́дів, зоря ясна́ і досвı́тня! 17  А Дух і невı́ста говорять: „Прийди!“ А хто чує, хай каже: „Прийди!“ І хто пра́гне, хай при́йде, і хто хоче, хай воду життя бере да́рмо!“ Осторо́га 18  Свідкую я кожному, хто чує слова пророцтва цієї книги: Коли хто до цього додасть що, та накладе́ на нього Бог кари, що написані в книзі оцій. 19  А коли хто що відı́йме від слів книги пророцтва цього, то відійме Бог частку його від дерева життя, і від міста святого, що написане в книзі оцій. Незаба́ром прийду́ 20  Той, Хто свідку́є, говорить оце: „Так, — незаба́ром прийду́!“ Амінь. Прийди, Господи Ісусе! 21  Благода́ть Господа нашого Ісуса Христа зо всіма́ вами! Амı́нь.

Примітки

Інші грецькі тексти дають: „хто вико́нує за́повіді Його́“.