Осії 4:1—19
4 Послухайте сло́ва Господнього, Ізраїлеві сини,бо Госпо́дь має прю із мешка́нцями зе́мними,
бо нема на землі ані правди, ні милости,ані богопізна́ння.
2 Кляну́ть та неправду гово́рять,і вбивають та кра́дуть, і чинять пере́люб,
поставали наси́льниками, а кров доторка́ється кро́ви.
3 Тому то в жало́бу земля упаде́,і стане нещасним усякий мешка́нець на ній
з польово́ю звіриною й з пта́ством небесним,і також морські риби погинуть.
4 Та тільки ніхто хай не сва́риться,і хай не пляму́є ніхто!
А наро́д Мій — як супере́чник з священиком.
5 І спіткне́шся ти вдень,і спіткне́ться з тобою й пророк уночі,
і знищу Я матір твою!
6 Погине наро́д Мій за те, що не має знання́:тому́, що знання́ ти відкинув, відкину й тебе,
щоб не був ти для Мене священиком.А тому́, що забув ти Зако́н свого Бога,
забу́ду синів твоїх й Я!
7 Що більше розмно́жуються, то більше грішать проти Мене.Їхню славу зміню́ Я на га́ньбу!
8 Вони жертву за про́гріх народу Мого їдять,і до провини його свою душу схиля́ють.
9 І буде священикові, як і наро́дові,і доро́ги його навіщу́ Я на нім,
і йому відплачу́ згідно вчинків його.
10 І вони будуть їсти, але не наси́тяться,чинитимуть блуд, та не розмно́жаться,
бо покинули дбати про Господа.
11 Блуд і вино та сік винограднийволодіють їхнім серцем.*
12 Наро́д Мій допитується в свого де́рева,і об’являє йому його па́лиця,
бо дух блудодı́йства заводить до блу́ду,і вони заблуди́ли від Бога свого.
13 На верхови́нах гірськи́х вони жертви прино́сять,і кадять на взгı́р’ях
під дубом, і тополею та теребı́нтом,бо хороша їхня тінь, —
тому́ ваші до́чки блудли́вими стали,а ваші невı́стки вчиняють пере́люб.
14 Та не покараю ще ваших дочо́к, що вони блудодı́ють,та ваших невı́сток, що чинять пере́люб,
як відходять вони з блудодı́йкамиі жертви приносять з розпу́сницями.
А наро́д без знання́ загибає!
15 Якщо ти блудли́вий, Ізраїлю,нехай Юда не буде прови́нний!
І не ходіть до Ґілґалу,і не приходьте до Бет-Авену,*
і не присягайте: Як живий Госпо́дь!
16 Бо Ізраїль зробився упе́ртий, немов та упе́рта корова.Та тепер Госпо́дь па́стиме їх,
як вівцю́ на привı́ллі!
17 Прилучивсь до бовва́нів Єфрем, —поки́нь ти його!
18 Збір п’яни́ць звироднı́лих учинився розпу́сним,їхні провідники́ покохали нечи́стість.
19 Вітер їх похапа́є на кри́ла свої,і вони посоро́мляться же́ртов своїх.
