Осії 6:1—11

6  Ходіть, і вернімось до Господа,бо Він пошматува́в — і нас вилікує, ударив — і нас перев’яже!  Ожи́вить він нас до двох день,а третього дня нас поставить, — і будемо жити ми перед обличчям Його.  І пізнаймо, намагаймось пізнати ми Господа!Міцно поставлений прихід Його, мов зірниці, і Він при́йде до нас, немов дощ,немов дощ весняни́й, що напоює землю.  Що, Єфреме, зроблю́ Я тобі,що зроблю тобі, Юдо? Бо ваша любов, немов хмара поранку,і мов та роса, що зникає уранці, —  тому Я тесав їх пророками,позабивав їх проре́ченням уст Своїх, і суд Мій, як світло те, вийде.  Бо Я милости хочу, а не жертви,і Богопізна́ння — більше від цілопалень.  Вони заповіта Мого порушили, мов той Ада́м,вони там Мене зрадили.  Ґілеад, місто злочинців,повне кривавих слідів.  І як той розбишака чига́є,так ватага священиків на дорозі в Сихем — учиняють розбı́й,бо зло́чин учиняють вони. 10  У домі Ізраїля бачу жахли́ве, —там блуд у Єфрема, занечи́стивсь Ізраїль. 11  Також, Юдо, для тебе жнива́ пригото́влені,як Я долю наро́ду Свого поверну́!

Примітки