Осії 7:1—16
7 Коли Я лікую Ізраїля,то виявляю гріх Єфремів та зло Самарı́ї,
бо роблять вони неправдиве,і зло́дій прихо́дить,
грабує на вулиці ба́нда.
2 І не ду́мають в серці своє́му,що Я пам’ятаю про все їхнє зло.
тепер їхні вчинки ось їх оточи́лиі перед обличчям Моїм постава́ли.
3 Вони злістю своєю втішають царя,а своїми обма́нами — зве́рхників.
4 Усі вони чинять пере́люб,мов піч, яку пе́кар розпа́лює,
що напа́лювати перестає́,як тісто замісить та вкисне воно.
5 У святко́вий день нашого царяпохворı́ли князı́ від жа́ру вина,
і він простяг до насмı́шників руку свою.
6 Бо їхнє ну́тро, як піч, у них пала́є їхнє серце:всю ніч спить їхній гнів,
а на ра́нок горить, як палю́чий огонь.
7 Вони́ всі гаря́чі, як піч,і су́ддів своїх пожира́ють.
Усі царі їхні попа́дали,між ними ніко́го нема, хто б кли́кав до Мене.
8 Змішався Єфрем із наро́дами,Єфрем став млинце́м, що печеться непереве́рнений.
9 Його силу чужі пожирають,та про те він не знає,
вже й воло́сся посивіло в нього,а того́ він не знає.
10 І гордість Ізраїля свідчить на нього,і до Господа, Бога свого вони не верта́ються,
і не шукають Його у всім цім.
11 А Єфрем став, як голуб, —нерозумний, немудрий:
закликають в Єгипет, а йдуть в Асирію.
12 Як пı́дуть вони, розтягну́ Свою сітку над ними, —
стягну їх додолу, мов птаство небесне, —
за злобою їхньою Я їх караю.
13 Горе їм, бо від Мене вони відійшли́,погу́ба на них, бо повстали вони проти Мене!
Хоч Я викупив їх,та вони проти Мене говорять неправду.
14 І вони в своїм серці не кличуть до Мене,як виють на ло́жах своїх,
точать сварку за хліб та вино,і відступають від Мене.
15 А Я їх картав, їхні раме́на зміцняв,а вони зло на Мене заду́мують.
16 Вони наверта́ються, та не до Всевишнього,стали, немов той обма́нливий лук.
Упадуть від меча їхні князı́за гордість свого язика́,
— це їхня нару́га в єгипетськім кра́ї!
