Приповістей 10:1—32
10 Син мудрий — потіха для батька,а син нерозумний — то смуток для неньки його.
2 Не поможуть неправедні скарби,а справедливість від смерти визво́лює.
3 Не допустить Господь голодува́ти душу праведного,а набу́ток безбожників згине.
4 Ледача рука до убо́зтва веде,рука ж роботя́ща збагачує.
5 Хто літом збирає — син мудрий,хто ж дрімає в жнива́ — син безпутній.
6 Благослове́нства на голову праведного,а уста безбожним прикриє наси́льство.
7 Пам’ять про праведного — на благослове́ння,а йме́ння безбожних загине.
8 Заповіді мудросердий приймає,але́ дурногу́бий впаде́.
9 Хто в невинності ходить, той ходить безпечно,а хто кривить дороги свої, буде ви́явлений.
10 Хто оком моргає, той смуток дає,але дурногу́бий впаде́.
11 Уста праведного — то джерело життя,а уста безбожним прикриє насильство.
12 Нена́висть побуджує сва́рки,а любов покриває всі ви́ни.
13 В устах розумного мудрість знахо́диться,а різка — на спину безтя́много.
14 Прихо́вують мудрі знання́,а уста нерозумного — близькı́ до загибелі.
15 Маєток багатого — місто тверди́нне його,поги́біль убогих — їхні зли́дні.
16 Дорібок праведного — на життя,прибу́ток безбожного — в гріх.
17 Хто напу́чування стереже́ — той на сте́жці життя,а хто нехту́є карта́ння, той блу́дить.
18 Хто нена́висть ховає, в того губи* брехли́ві,а хто на́клепи ширить, той дурнове́рхий.
19 Не бракує гріха в многомо́вності,а хто стримує губи* свої, той розумний.
20 Язик праведного — то добı́рне срібло́,а розум безбожних — мізе́рний.
21 Пасу́ть багатьох губи* праведного,безглузді ж умирають з неро́зуму.
22 Благослове́ння Господнє — воно збагачає,і сму́тку воно не прино́сить з собою.
23 Нешляхе́тне робити — заба́ва невı́гласа,а мудрість — люди́ні розумній.
24 Чого нечести́вий боїться, те при́йде на нього,а пра́гнення праведних спо́вняться.
25 Як буря, яка пронесе́ться, то й гине безбожний,а праведний має довı́чну осно́ву.
26 Як о́цет зубам, і як дим для оче́й,так лінивий для тих, хто його посилає.
27 Страх Господній примножує днів,а ро́ки безбожних вкоро́тяться.
28 Сподіва́ння для праведних — радість,а надı́я безбожних загине.
29 Дорога Господня — тверди́ня неви́нним,а заги́біль — злочинцям.
30 Повік праведний не захита́ється,а безбожники не поживуть на землі.
31 Уста праведного дають мудрість,а лукавий язик буде втятий.
32 Уста праведного уподо́бання знають,а уста безбожних — лука́вство.
