Приповістей 30:1—33
30 Слова́ Агу́ра, Яке́євого сина, массе́янина:
„Слово мужчи́ни: Трудився я, Боже,трудився я, Боже, — і змучився я!
2 Бо ду́маю, що немудріший за кожного я,і не маю я лю́дського розуму,
3 і не навчився я мудрости,і не знаю пізна́ння святих....
4 Хто на небо ввійшов — і зійшов?Хто у жме́ні Свої зібрав вітер?
Хто воду в одежу зв’язав?Хто поставив усі кı́нці землі?
Яке Йме́ння Його, і яке Йме́ння Сина Його, коли знаєш?
5 Кожне Боже слово очи́щене,щит Він для тих, хто в Нім пристановище має.
6 До слів Його не додавай, щоб тебе не скартав Він,і щоб неправдомо́вцем не став ти.
7 Двох речей я від Тебе просив, —не відмов мені, поки помру́:
8 віддали́ Ти від мене марно́ту та слово брехли́ве,убо́зтва й багатства мені не давай!
Годуй мене хлібом, для ме́не призна́ченим,
9 щоб я не переси́тився та й не відрікся,і не сказав: „Хто Госпо́дь?“
і щоб я не збіднів і не крав,і не знева́жив Ім’я́ мого Бога.
10 Раба не обмовля́й перед паном його,щоб тебе не прокляв він, і ти винуватим не став.
11 Оце поколı́ння, що батька свого проклинає,і не́ньки своєї не благословляє,
12 покоління, що чисте в оча́х своїх,та від бруду свого не обмите,
13 покоління, — які го́рдісні очі його, а повı́ки його як підне́слися!
14 Покоління, що в нього мечі — його зуби,а гострі ножі — його ще́лепи,
щоб поже́рти убогих із кра́ю й нужде́нних з землі!
15 Дві дочки́ в кровоже́рця: „Дай, дай!“Оці три не наси́тяться, чотири не скажуть „до́сить“:
16 шео́л та утро́ба неплідна, водою земля не наси́титься,і не скаже „до́сить“ огонь!
17 Око, що з батька смієтьсяй пого́рджує по́слухом матері, —
нехай ви́дзьобають його кру́ки пото́чні,і нехай орленя́та його пожеру́ть!
18 Три речі оці дивови́жні для мене,і чотири, яких я не знаю:
19 дорога орли́на в повітрі, дорога змії́на на скелі,
корабельна дорога в сере́дині моря,і дорога мужчи́ни при дівчині!..
20 Така ось дорога блудли́вої жінки:наїлась та витерла уста свої
й повіла́: „Не вчинила я злого!“
21 Трясе́ться земля під трьома, і під чотирма́,яких зне́сти не може вона:
22 під рабом, коли він зацарю́є,і під нерозумним, як хліба наїсться,
23 під розпу́стницею, коли взята за жінку,і невı́льницею, коли вижене пані свою́!..
24 Оці ось чотири малі на землі,та вони ве́льми мудрі:
25 мура́шки, — не сильний наро́д,та пожи́ву свою загото́влюють літом;
26 борсуки́, — люд не сильний,та в скелі свій дім вони ставлять;
27 немає царя в сарани́, —але вся вона в стро́ї бойо́вім вихо́дить;
28 паву́к тільки ла́пками пнеться,та він і в пала́тах царськи́х!
29 Добре ступають ці троє,і добре хо́дять чотири:
30 лев, найсильніший поміж звірино́ю,який не вступа́ється ні перед ким,
31 осı́дланий кінь, і козел,та той цар, що з ним вı́йсько!
32 Якщо ти допусти́вся глупо́ти пихою,й якщо заміря́єш лихе, — то руку на уста!
33 Бо збива́ння молока дає масло,і дає кров вдар по носі,
тиск же на гнів дає сварку“.
