Псалом 106:1—48
106 Алілу́я!Дякуйте Господу, добрий бо Він,бо навı́ки Його милосе́рдя!
2 Хто розка́же про ве́лич Господню,розповість усю славу Його́?
3 Блаженні, хто де́ржиться права,хто чинить правду кожного ча́су!
4 Згадай мене, Господи, в ласці Своїй до народу Свого́,відвı́дай мене спасı́нням Своїм,
5 щоб побачити добре вибра́нців Твоїх,щоб я тı́шився радощами Твого наро́ду,
і хвалився зо спа́дком Твоїм!
6 Ми згрішили з батька́ми своїми,скриви́ли, неправди́ве чинили.
7 Не зважа́ли на чу́да Твої батьки наші в Єгипті,многоти́ Твоїх ласк не прига́дували
й бунтува́лись над морем, над морем Черво́ним.*
8 Та Він ради Ймення Свого їх спас,щоб виявити Свою силу.
9 Він кли́кнув на море Червоне — і ви́сохло,і Він їх повів через мо́рські глиби́ни,
немов по пустині!
10 І Він спас їх з руки неприя́теля,визволив їх з руки ворога,—
11 і закрила вода супроти́вників їхніх,жоден з них не зоста́вся!
12 Тоді то в слова́ Його ввı́рували,виспı́вували Йому славу.
13 Та скоро забули вони Його чин,не чекали пора́ди Його́,
14 і пала́ли в пустині жада́нням,і Бога в пустині ізнов випробо́вували,
15 і Він їхнє жада́ння їм дав,але худість* послав в їхню душу.
16 Та Мойсею поза́здрили в та́борі,й Ааронові, святому Господньому.
17 Розкрилась земля — і Дата́на погли́нула,Авіро́нові збори накрила,
18 і огонь запалав на їхніх збо́рах, —і по́лум’я те попали́ло безбожних.
19 Зробили тельця́ на Хори́ві,і били поклони бовва́нові ви́литому, —
20 і змінили вони свою славу на образ вола́,що траву пожирає,
21 забули про Бога, свого Спасителя,що велике в Єгипті вчинив,
22 у землі Ха́мовій чу́да,страшні ре́чі над морем Червоним.
23 І сказав Він пони́щити їх,коли б не Мойсей, вибра́нець Його,
що став був у ви́ломі перед обличчям Його —відверну́ти Його гнів, щоб не шкодив!
24 Погордили землею жада́ною,не повірили сло́ву Його,
25 і ре́мствували по наме́тах своїх,неслухня́ні були́ до Господнього голосу.
26 І Він підійняв Свою ру́ку на них,щоб їх повали́ти в пустині,
27 і щоб повалити їхнє пото́мство посеред наро́дів,та щоб розпоро́шити їх по країнах!
28 І служили Ваа́лові пео́рському,й їли вони жертви мертвих,
29 і діла́ми своїми розгнı́вали Бога, —тому вдерлась зара́за між них!
30 І встав тоді Пı́нхас та й розсуди́в, —і зара́за затри́малась,
31 і йому порахо́вано в праведність це,з роду в рід аж навіки.
32 І розгнı́вали Бога вони над водою Мерı́ви,і через них стало зле для Мойсея,
33 бо духа його засмути́ли,і він говорив нерозва́жно уста́ми своїми.
34 Вони не позни́щували тих наро́дів,що Господь говорив їм про них, —
35 і поміша́лись з пога́нами,та їхніх учинків навчи́лись.
36 І бо́жищам їхнім служили,а ті па́сткою стали для них.
37 І прино́сили в жертву синів своїх,а дочо́к своїх — де́монам,
38 — і кров чисту лили́,кров синів своїх і дочо́к своїх,
що їх у жертву прино́сили бо́жищам ханаа́нським.І через кривавий пере́ступ земля поскверни́лась,
39 і стали нечисті вони через учи́нки свої,і пере́люб чинили діла́ми своїми.
40 І проти наро́ду Свого запалав гнів Господній,і спа́док Його Йому став оги́дним,
41 і віддав їх у руку наро́дів,— і їхні нена́висники панували над ними,
42 і їхні вороги їх гноби́ли,і вони впокори́лися під їхню руку.
43 Багато разı́в Він визво́лював їх,але вони вперті були́ своїм за́думом, —
і пригно́блено їх через їхню прови́ну!
44 Та поба́чив Він їхню тісно́ту,*коли почув їхні блага́ння,
45 і Він пригадав їм Свого за повіта,і пожалував був за Своєю великою милістю,
46 і збудив милосердя до них між усı́ма,що їх полони́ли!
47 Спаси́ нас, о Господи, Боже наш,і нас позбирай з-між наро́дів,
щоб дя́кувати Йме́нню святому Твоєму,щоб Твоєю хвали́тися славою!
48 Благословенний Господь, Бог Ізраїлівзвіку й навı́ки!
І ввесь наро́д нехай скаже: Амı́нь!Алілу́я!*
