Псалом 107:1—43

107  „Дякуйте Господу, добрий бо Він,бо навı́ки Його милосердя!“  хай так скажуть ті всі, що Госпо́дь урятував їх,що ви́зволив їх з руки ворога,  із країв їх зібрав, —від сходу й захо́ду, від пı́вночі й моря!  Блудили вони по пустині дорогою голою,осілого міста не знахо́дили,  голодні та спра́гнені,і в них їхня душа омліва́ла.  І в недолі своїй вони Го́спода кли́кали,і Він визволяв їх від у́тисків їхніх!  І Він їх попрова́див дорогою про́стою,щоб до міста осілого йшли.  Нехай же подя́ку складу́ть Господе́ві за милість Його,та за чу́да Його синам лю́дським,  бо наси́тив Він спра́гнену Душу,а душу голодну напо́внив добром! 10  Ті, хто перебував був у те́мряві та в сме́ртній тı́ні,то в’я́зні біди та заліза, 11  бо вони спротивля́лися Божим слова́м,і відки́нули раду Всевишнього. 12  Та Він упокори́в їхнє серце терпı́нням,спіткну́лись вони — і ніхто не поміг, 13  і в недолі своїй вони Господа кли́кали,і Він визволя́в їх від у́тисків їхніх! 14  І Він вивів їх з те́мряви й мо́року,їхні ж кайда́ни сторо́щив. 15  Нехай же подяку складуть Господе́ві за милість Його,та за чу́да Його синам лю́дським, 16  бо Він полама́в мідні двері,і засу́ви залізні зрубав! 17  Нерозумні страждали за грішну дорогу своюй за свої беззаконня. 18  Душа їхня від усякої їжі відве́рталася, —і дійшли вони аж до брам смерти, 19  і в недолі своїй вони Господа кли́кали,і Він визволяв їх від у́тисків їхніх, — 20  Він послав Своє слово та їх уздоро́вив,і їх урятував з їхньої хвороби! 21  Нехай же подяку складуть Господе́ві за милість Йогота за чу́да Його синам лю́дським, 22  і хай жертви подяки прино́сять,і хай розповіда́ють зо співом про чи́ни Його! 23  Ті, хто по морю пливе́ корабля́ми,хто чинить зайняття своє на великій воді, — 24  вони бачили чи́ни Госпо́дніта чу́да Його в глибині! 25  Він скаже — і буря зривається,і підно́сяться хвилі Його, 26  до неба вони підійма́ються, до безодні спада́ють, —у небезпеці душа їхня хвилюється! 27  Вони крутяться й ходять вперед та назад, як п’яни́й,і вся́ їхня мудрість бенте́житься! 28  Та в недолі своїй вони Господа кликали,і Він визволяв їх від у́тисків їхніх! 29  Він змінює бурю на ти́шу,— і стихають їхні хвилі, 30  і раділи, що вти́хли вони,і Вı́н їх привів до бажа́ної при́стані. 31  Нехай же подяку складуть Господе́ві за милість,та за чу́да Його синам лю́дським! 32  Нехай величають Його на наро́дньому зборі,і нехай вихваля́ють Його на засı́данні старших! 33  Він обе́ртає рı́чки в пустиню,а водні джере́ла — на суходı́л, 34  плодю́чу землю — на солонча́кчерез зло́бу мешка́нців її. 35  Він пустиню обе́ртає в водне болото,а землю суху́ — в джерело́, 36  і голодних садо́вить Він там,а вони ставлять місто на ме́шкання, 37  і поля́ засіва́ють, і виногра́дники са́дять, —і отримують плід урожа́ю! 38  І благословляє Він їх, — і сильно розмно́жуються,і оде́ржують плід урожа́ю! 39  Та змаліли вони й похили́лисяз утиску злого та з сму́тку. 40  Виливає Він га́ньбу на можних, —і блу́дять вони без дороги в пустині, 41  а вбогого Він підіймає з убо́зтва,і розмно́жує роди, немов ту ота́ру. 42  Це бачать правдиві й радіють,і закриває уста́ свої всяке безправ’я. 43  Хто мудрий, той все це завва́жить, —і пізна́ють вони́ милосердя Господнє!

Примітки