Псалом 126:1—6
Пісня проча́н.
126 Як вертався Госпо́дь із поло́ном Сіону,то були́ ми немо́в би у сні.
2 Наші у́ста тоді були́ повні весе́лощів,а язик наш — співа́ння!
Казали тоді між наро́дами:„Велике вчини́в Господь з ними!“
3 Велике вчини́в Господь з нами, —були ра́дісні ми!
4 Вернися ж із нашим поло́ном, о Господи,немо́в ті джере́ла, на пı́вдень!
5 Хто сіє з слізьми́,зо спı́вом той жне:
6 все хо́дить та плаче,хто но́сить торби́ну насіння на по́сів, —
та ве́рнеться з співом,хто но́сить снопи́ свої!
