Псалом 137:1—9
137 Над рı́чками Вавило́нськими, — там ми сиділи та й плакали,коли зга́дували про Сіо́на!
2 На ве́рбах у ньомуповісили ми свої а́рфи,
3 спı́ву бо пісні від нас тамжада́ли були́понево́лювачі наші,
а весе́лощів — наші мучи́телі:„Заспівайте но нам із Сіонських пісе́нь!“
4 Як же зможемо ми заспівати Господнюю піснюв землі чужинця́?
5 Якщо́ я забу́ду за тебе, о Єрусалиме, —хай забуде за мене прави́ця моя!
6 Нехай мій язик до мого піднебı́ння прили́пне,якщо́ я не бу́ду тебе пам’ята́ти,
якщо́ не поставлю я Єрусалиманад радість найвищу свою́!..
7 Пам’ятай же, о Господи, едо́мським синампро день Єрусалиму,
як кричали вони: „Руйнуйте, руйнуйтеаж до підва́лин його́!“
8 Вавилонськая до́чко, що маєш і ти ограбо́вана бути, —блажен, хто заплатить тобі за твій чин,
що ти нам заподı́яла!
9 Блажен, хто ухо́питьта порозбиває об скелю і твої немовля́та!
