Псалом 141:1—10
Псалом Давидів.
141 Господи, кли́чу до Тебе, — поспіши́ся до мене,почуй же мій голос, як кли́чу до Тебе!
2 Нехай ста́не молитва моя як кади́ло перед лицем Твоїм,підно́шення рук моїх — як жертва вечı́рня!
3 Поклади, Господи, сторо́жу на у́ста мої,стережи́ двері губ моїх!
4 Не дай нахиля́тися серцю моєму до речі лихо́ї, —щоб учи́нки робити безбо́жністю,
із людьми, шо чинять пере́ступ,і щоб не ласува́вся я їхніми присма́ками!
5 Як праведний вра́зить мене, — то це милість,а доко́рить мені, — це оли́ва на го́лову,
її не відкине моя голова,бо ще і молитва моя проти їхнього зла.
6 Їхні су́дді по скелі розки́дані,та слова́ мої вчують,
бо приємні вони.
7 Як дро́ва руба́ють й розко́люють їх на землі,так розки́дані наші кістки́ над отво́ром шео́лу.
8 Бо до Тебе, о Господи, Владико, мої очі,на Тебе надı́юсь — не зруйно́вуй мого життя!
9 Бережи Ти від па́стки мене, що на мене поставили,та від тене́т переступників!
10 Хай безбожні попа́дають ра́зом до сı́тки своєї,а я промину́!
