Псалом 2:1—12
2 Чого то племе́на бунтують,а наро́ди задумують ма́рне?
2 Зе́мні царі повстають,і князі нара́джуються ра́зом
на Господа та на Його Помаза́нця:
3 „Позриваймо ми їхні кайда́ни,і поскидаймо із себе їхні пу́та!
4 Але Той, Хто на небеса́х* пробува́є — посміється,Владика їх висміє!
5 Він тоді в Своїм гніві промовить до них,і настра́шить їх Він у Своїм пересе́рді:
6 „Я ж помазав Свого Царяна Сіон, святу го́ру* Свою.
7 Я хочу звістити постанову:Промовив до Мене Господь: Ти Мій Син,
Я сьогодні Тебе породив.
8 Жадай Ти від Мене, —і дам Я наро́ди Тобі, як спадщину Твою,
володı́ння ж Твоє — аж по кı́нці землі!
9 Ти їх повбиваєш залізним жезло́м,потовчеш їх, як по́суд ганча́рський“.
10 А тепер — помудрійте, царі,навчіться ви, су́дді землі:
11 Служіть Господе́ві зо стра́хом,і радійте з тремтı́нням!
12 Шануйте Сина, щоб Він не розгнівався,і щоб вам не загинути в дорозі,*
бо гнів Його незаба́ром запа́литься.Блаженні усі, хто на Нього надı́ється!
