Псалом 31:1—24
Для дириґента хору. Псалом Давидів.
31 На Тебе надı́юсь я, Господи,хай не буду повік засоро́млений,
ви́зволь мене в Своїй правді!
2 Нахили Своє ухо до ме́не,скоро мене поряту́й,
стань для мене могу́тньою ске́лею,домом тверди́ні, щоб спас Ти мене!
3 Бо ти ске́ля моя та тверди́ня моя,і ради Йме́ння Свого
Ти будеш провадити мене́ й керувати мене́!
4 Ти ви́тягнеш з па́стки мене,що на мене тає́мно поста́вили, —
бо Ти сила моя!
5 У руку Твою доруча́ю я духа свого́, —і Ти мене ви́зволиш, Господи, Боже правди!
6 Я знена́видив всіх, хто шанує бовва́нів марни́х,я ж надı́юсь на Господа.
7 Я буду радіти та тı́шитися в Твоїй ми́лості,що побачив Ти горе моє,
що пригля́нувся Ти до скорбо́ти моєї душі,
8 і мене не віддав в руку ворога,на місці розло́гім поставив Ти ноги мої!
9 Помилуй мене, Господи, бо тісно мені, —від горя вже ви́снажилось моє око,
душа моя й нутро моє,
10 бо скінчи́лось життя моє в сму́тку,а роки мої — у квилı́нні,
моя сила спіткну́лася через мій гріх,і ви́снажились мої кості!
11 Я в усіх ворогів своїх став посміхо́вищем,надто сусідам своїм,
і страхı́ттям — знайо́мим моїм,хто бачить надво́рі мене — утікають від мене!
12 Я забутий у серці, немов той небı́жчик,став я немов та розбита посу́дина.
13 Бо чую багато шепта́ння,страха́ння навко́ло,
як змовляються ра́зом на мене, —вони замишляють забрати мою душу,
14 а я покладаю надı́ю на Тебе, о Господи,я кажу́: „Ти мій Бог!“
15 В Твою руку кладу́ свою долю, —Ти ж ви́зволь мене від руки ворогів моїх
і моїх переслı́дників!
16 Хай засяє обличчя Твоє на Твого раба,та спаси мене в ласці Своїй,
17 Господи, щоб не бути мені посоро́мленим,що кличу до Тебе!
Нехай посоро́млені будуть безбожні,хай замовкнуть та йдуть до шео́лу,
18 нехай заніміють облу́дні уста́,що гидо́ту говорять на праведного
із пихо́ю й погордою!
19 Яка величе́зна Твоя доброта́,яку заховав Ти для тих, хто боїться Тебе,
яку пригото́вив для тих,хто на Тебе надı́ється
перед лю́дськими синами!
20 Ти їх у засло́ні обличчя Свого́заховаєш від лю́дських тене́т,
Ти їх від лихих язиківу наметі сховаєш!
21 Благослове́нний Госпо́дь,що вчинив мені милість чудо́вну Свою в оборо́нному місті!
22 А я говорив у своїм побенте́женні:„Я відрı́заний з-перед оче́й Твоїх!“
Та дійсно Ти вислухав голос блага́ння мого, коли я до Тебе взива́в.
23 Любіть Господа, усі святії Його, —стереже́ Господь вірних,
а гордому з лишком відплачує.
24 Будьте сильні, і хай буде міцне́ ваше серце,усі, хто надı́ю поклада́є на Господа!
