Псалом 36:1—12

Для дириґента хору. Раба Господнього Давида. 36  Грішне слово безбожного в серці моїм:„Нема страху́ Божого перед очима його“,  бо в очах своїх він до себе підлещується,щоб бу́цім то гріх свій знайти, щоб знена́видіти.  Слова́ його уст — то марно́та й обма́на,перестав він бути мудрим, щоб чинити добро́.  Беззако́нство заду́мує він на посте́лі своїй,стає на дорозі недобрій, не цурається злого.  Господи, — аж до небе́с милосердя Твоє,аж до хмар Твоя вірність,  Твоя справедливість — немов гори Божі,*Твої суди — безо́дня велика, люди́ну й худо́бу спасаєш Ти, Господи!  Яка дорога́ Твоя милість, о Боже,і ховаються лю́дські сини в тінı́ Твоїх крил:  вони з ситости дому Твого напо́юються,і Ти їх напува́єш з потока Своїх солодо́щів,  бо в Тебе джере́ло життя,в Твоїм світлі побачимо світло! 10  Продовж Свою милість на тих, хто знає Тебе,а правду Свою — на людей щиросердих! 11  Нога пи́шних нехай не наступить на мене,і безбожна рука нехай не викидає мене! 12  Попа́дали там беззако́нники,пова́лено їх — і встати не змо́жуть.

Примітки

Слово Божий, а часом Господній вживається і для зазначення великости того йменника, при якому стоїть; тому „гори Божі“ — це гори надзвичайно високі, пор. 1 М. 30:8; Пс. 68:16.