Псалом 37:1—40
Давидів.
37 Не розпалюйся гнівом свої́м на злочинців,не май за́здрости до беззаконних,
2 бо вони, як трава, будуть скоро поко́шені,і мов та зелена били́на — пов’я́нуть!
3 Надійся на Господа й добре чини,землю заме́шкуй та правди дотримуй!
4 Хай Господь буде розкіш твоя, —і Він спо́внить тобі твого серця бажа́ння!
5 На Господа здай доро́гу* свою,і на Нього надію клади, і Він зробить,
6 і Він ви́провадить, немов світло, твою справедливість,а правду твою — немов пı́вдень.
7 Жди Господа мо́вчки й на Нього надı́йся,не розпалюйся гнівом на того, хто щасливою чинить дорогу свою,
на люди́ну, що виконує за́думи злі.
8 Повстри́майсь від гніву й покинь пересе́рдя,не розпа́люйся лютістю, щоб чини́ти лиш зло,
9 бо ви́тяті будуть злочинці,а ті, хто вповає на Господа — землю вспадку́ють!
10 А ще тро́хи — й не буде безбожного,і будеш дивитись на місце його — і не буде його,
11 а покірні вспадку́ють землю, —і зарозкошу́ють ми́ром великим!
12 Лихе замишляє безбожний на праведного,і скрего́че на нього своїми зубами,
13 та Господь посміється із нього, —бачить бо Він, що набли́жується його день!
14 Безбожні меча добува́ютьта лука свого натягають,
щоб звали́ти нужде́нного й бідного,щоб порізати людей простої дороги,* —
15 та ввı́йде їхній меч до їхнього власного серця,і пола́мані будуть їхні лу́ки!
16 Краще мале справедливого, ніж велике багатство безбожних, і то багатьох,
17 бо зла́мані будуть раме́на безбожних,а справедливих Господь підпира́є!
18 Знає Господь дні неви́нних,а їхня спадщина пробуде навіки,
19 за лихолı́ття не будуть вони посоро́млені,і за днів голоду ситими бу́дуть.
20 Бо загинуть безбожні,і Господні вороги, як овечий той лій,
зани́кнуть, у димі заникнуть вони!
21 Позичає безбожний — і не віддає,а праведний милість висвı́дчує та роздає,
22 бо благословенні від Нього вспадку́ють землю,а прокля́ті від Нього — пони́щені будуть!
23 Від Господа кроки люди́ни побожної ставляться міцно,і Він любить дорогу її;
24 коли ж упаде́, то не буде поки́нена,бо руку її підпирає Госпо́дь.
25 Я був молодий і поста́рівся,та не бачив я праведного, щоб опу́щений був,
ні нащадків його, щоб хліба просили.
26 Кожен день виявляє він милість та позичає,і над пото́мством його благословення.
27 Ухиляйся від злого та добре чини,та й навіки живи!
28 Бо любить Господь справедливість,і Він богобı́йних Своїх не покине, —
вони будуть навіки бере́жені,а насіння безбожних загине!
29 Успадку́ють праведні землю,і повік будуть жити на ній.
30 Уста праведного кажуть мудрість,язик же його промовляє про право,
31 Закон Бога його — в його серці,кроки його не спіткну́ться.
32 А безбожний чату́є на праведного,і пильнує забити його́,
33 та Господь не зоставить його в руках того,і несправедливим не вчи́нить його, коли буде судити його.
34 Надійся на Господа, та держися дороги Його, —і піднесе Він тебе, щоб успадкува́ти землю,
ти бачитимеш, як пони́жені будуть безбожні.
35 Я бачив безбожного, що збуджував по́страх,що розкорени́вся, немов саморосле зелене те дерево,
36 та він промину́в, — й ось немає його,і шукав я його, — й не знайшов!
37 Бережи непови́нного та дивися на праведного,бо люди́ні споко́ю належить майбу́тність,
38 переступники ж ра́зом понищені будуть, —майбутність безбожних загине!
39 А спасı́ння праведних — від Господа,Він їхня тверди́ня за ча́с лихолı́ття,
40 і Господь їм поможе та їх порятує,ви́зволить їх від безбожних і їх збереже, —
бо вдавались до Нього вони!
