Псалом 39:1—13
Для дириґента хору. Єдуту́на. Псалом Давидів.
39 Я сказав: „Пильнувати я буду доро́ги свої,щоб своїм язико́м не грішити,
накладу я вузде́чку на уста свої,поки передо мною безбожний.
2 Занімів я в мовча́нні,замовк про добро,
а мій біль був подра́жнений.
3 Розпалилося серце моє у моє́му нутрі,палає огонь від мого розду́мування.
Я став говорити своїм язико́м:
4 „Повідоми́ мене, Господи, про кінець мійта про днів моїх міру, яка то вона, —
нехай знаю, коли я помру́!“
5 Ось відмı́ряв долонею Ти мої дні,а мій вік — як ніщо́ проти Тебе,
і тільки марно́та сама — кожна люди́на жива! Се́ла.
6 У темно́ті лиш ходить люди́на,клопо́четься тільки про ма́рне:
грома́дить вона, — та не знає, хто зво́зити буде оте!
7 А тепер на що́ маю надı́ятись, Господи?Надія моя — на Тебе вона!
8 Від усіх моїх про́гріхів ви́зволи мене,не чини мене по́сміхом для нерозумного!
9 Занімı́в я та уст своїх не відкриваю,бо Ти те вчинив, —
10 забери Ти від мене Свій до́торк,від порази Твоєї руки я кінчаюсь.
11 Ти караєш люди́ну докорами за беззако́ння,Ти знищив, як міль, прива́бність її, —
кожна люди́на — направду марно́та! Се́ла.
12 Вислухай, Господи, молитву мою,і почуй блага́ння моє,
не будь мовчазни́й до моєї сльози́,
бо прихо́дько я в Тебе,мандрівни́к, як батьки́ мої всі!
13 Відверни гнів від мене — і я підкріплю́ся,перше ніж відійду́, — і не буде мене!
