Псалом 42:1—11

Для дириґента хору. Псало́м навча́льний, синів Коре́євих. 42  Як ли́не той о́лень до водних потоків,так лине до Тебе, о Боже, душа моя,  душа моя спра́гнена Бога, Бога Живого!Коли я прийду́ й появлю́сь перед Божим лицем?  Сльоза́ моя стала для мене пожи́вою вдень та вночі,коли кажуть мені цілий день: „Де твій Бог?“  Як про це пригадаю, то душу свою виливаю,як я в многолю́дді ходив, і водив їх до Божого дому, із голосом співу й подяки святко́вого на́товпу.  Чого, душе моя, ти сумуєш,і чого́ ти в мені непоко́їшся? Май надію на Бога, бо я Йому бу́ду ще дя́куватиза спасı́ння Його!  Мій Боже, душа моя ту́жить в мені,бо я пам’ята́ю про Тебе з країни Йорда́ну й Гермо́ну, із гори із Міц’а́р.  Приклика́є безо́дня безо́дню на гу́ркіт Твоїх водоспа́дів,усі вали́ Твої й хвилі Твої перейшли́ надо мною.  Удень виявляє Господь Свою милість,уночі ж Його пісня зо мною, молитва до Бога мого життя!  Повім я до Бога: „Ти Скеле моя, чому́ Ти про мене забув?Чого я блукаю сумни́й через у́тиск ворожий? 10  Ніби кості ламають мені, коли вороги мої лають мене,коли кажуть мені цілий день: „Де твій Бог?“ 11  Чого, душе моя, ти суму́єш,і чого́ ти в мені непоко́їшся? Май надію на Бога, бо я Йому бу́ду ще дя́куватиза спасı́ння Його, мого Бога!

Примітки