Псалом 50:1—23

Псалом Асафів. 50  Прорік Бог над богами — Госпо́дь, і землю покликаввід схід сонця і аж до захо́ду його.  Із Сіону, корони краси́,Бог явився в промı́нні!  Прихо́дить наш Бог, — і не буде мовчати:палю́чий огонь перед Ним, а круг Нього все бу́риться сильно!  Він покличе згори́ небеса́,і землю — наро́д Свій судити:  „Позбирайте для Мене побожних Моїх,що над жертвою склали заповіта зо Мною“.  І небеса́ звістять правду Його,що Бог — Він суддя. Се́ла.  „Слухай же ти, Мій наро́де,бо буду ось Я говорити, Ізра́їлеві, і буду свı́дчить на тебе:Бог, Бог твій Я!  Я бу́ду карта́ти тебе не за жертви твої, —бо все передо Мною твої цілопа́лення,  не візьму́ Я бичка з твого дому,ні козлів із коша́р твоїх, 10  бо належить Мені вся лісна́ звірина́та худоба із тисячі гір, 11  Я знаю все пта́ство гірське́,і звір польови́й при Мені! 12  Якби був Я голодний, тобі б не сказав, —бо Моя вся вселе́нна й усе, що на ній! 13  Чи Я м’ясо бичкı́в спожива́ю,і чи п’ю кров козлів? 14  Принось Богові в жертву подя́ку, і виконуй свої обітниці Всеви́шньому, 15  і до Мене поклич в день недолі, —Я тебе порятую, ти ж просла́виш Мене!“ 16  А до грішника Бог промовляє:„Чого́ про устави Мої розповідаєш, і чого́ заповіта Мого на уста́х своїх но́сиш? 17  Ти ж науку знена́видів,і поза себе слова́ Мої ви́кинув. 18  Як ти злодія бачив, то бı́гав із ним,і з перелюбниками накладав. 19  Свої уста пускаєш на зло,і язик твій ома́ну плете́. 20  Ти сидиш, проти брата свого нагово́рюєш,поголо́ски пускаєш про сина своєї матері. 21  Оце ти робив, Я ж мовчав,і ти ду́мав, що Я такий са́мий, як ти. Тому буду картати тебе, і ви́ложу все перед очі твої! 22  Зрозумійте ж це ви, що забуваєте Бога,щоб Я не схопи́в, — бо не буде кому рятува́ти! 23  Хто жертву подяки прино́сить, той шанує Мене;а хто на дорогу Свою уважа́є, Боже спасı́ння йому покажу́!“

Примітки