Псалом 56:1—13

Для дириґента хору. На „Німа голубка вдалечині“. Золотий Давидів Псалом, коли филисти́мляни захопи́ли були його в Ґа́ті. 56  Помилуй мене, Боже,бо то́пче мене чоловік, — цілий день він воює та ти́сне мене!  Чату́ють мої вороги цілий день,бо багато таких, що воюють завзя́то на мене!  Того дня, коли страх обгорта́є мене,я надію на Тебе кладу́, —  я в Бозі хвали́тиму слово Його,на Бога надію кладу, й не боюся, — що тіло* учи́нить мені?  Цілий день біль прино́сять слова́ мої,усі їхні думки́ проти мене на зло:  слідкують, ховаються,пильнують вони мої сто́пи... Як чатують на душу мою,  так Ти через гріх віджени́ їх,пониж, Боже, людей в Своїм гніві!  Полічив Ти тиня́ння моє,помісти́ ж мої сльози перед Собою,* чи ж вони не запи́сані в книзі Твоїй?  Тоді то мої вороги́ повтікають назад,того дня, як я кли́кати буду. Те я знаю, що Бог при мені, 10  і в Бозі я справу свою докінчу́, докінчу́ я в Господі справу! 11  На Бога надію кладу́ й не боюсь, —що́ люди́на учи́нить мені? 12  На мені зостаються, о Боже, прися́ги Тобі,та для Тебе я ви́повню жертви хвали́. 13  Як Ти спас мою душу від смерти,то хіба ж не спасеш моїх ніг від падı́ння, щоб у світлі життя я ходив перед Богом?

Примітки

Тіло — людина, пор. Пс. 56:12.
За текстом грецьким; у гебрейськім, „до міху Свого“.