Псалом 57:1—11
Для дириґента хору. На спів: „Не вигуби“. Золотий Псалом Давидів, коли він утікав від Саула в пече́ру.
57 Помилуй мене, Боже, помилуй мене,бо до Тебе вдається душа моя,
і в тінı́ Твоїх крил я сховаюсь,аж поки нещастя мине!
2 Я кличу до Бога Всевишнього,до Бога, що чинить для мене добро.
3 Він пошле з небес — і врятує мене,Він пога́ньбить того, хто чату́є на мене. Се́ла.
Бог пошле Свою милість та правду Свою
4 на душу мою. Знахо́джуся я серед ле́вів,що лю́дських синів пожирають,
їхні зуби — як спис той та стрı́ли,а їхній язик — гострий меч.
5 Піднеси́ся ж, о Боже, над небо,— а слава Твоя над всією землею!
6 Вороги пригото́вили па́стку для стіп моїх,душу мою нахи́лили,
вони ви́копали вовчу яму для мене, —і попа́дали в неї самі! Се́ла.
7 Моє серце зміцни́лося, Боже,зміцни́лося серце моє, —
я буду співати та сла́вити Тебе!
8 Збудися ж ти, хва́ло моя,пробудися ж ти, а́рфо та ци́тро, —
я буду буди́ти досвı́тню зорю́!
9 Я буду Тебе вихваляти,о Господи, серед наро́дів,
я буду співати Тобі між племе́нами,
10 бо Твоє милосердя велике — воно аж до неба,а правда Твоя — аж до хмар!
11 Піднеси́ся ж, о Боже, над небо,а слава Твоя — над всією землею!
