Псалом 58:1—11

Для дириґента хору. На спів: „Не вигуби“. Золотий Псалом Давидів. 58  Чи ж то справді ви, можні, говорите правду,чи лю́дських синів слушно судите?  Отже, у серці ви чинитекривди, дорогу наси́льства рук ваших тору́єте ви на землі.  Від лоня ще матернього — вже відда́лені несправедливі,з утро́би ще матерньої заблуди́лися неправдомо́вці, —  їхня отрута така, як отрута зміїна,як отрута глухої гадюки, що ухо своє затуля́є,  що не слухає голосу заклиначı́в,чарівника́, в чарах впра́вного!  Поруйнуй, Боже, зуби їхні в їхніх уста́х,левчука́м розбий, Господи, ще́лепи, —  нехай розпливуться, немов та вода, що собі розтіка́ється,хай пов’я́нуть вони, як трава по дорозі,  бодай стали, немов той слима́к, що в своїй слизотı́ розпускається,щоб сонця не бачили, як мертвий отой плід у жінки!  Поки почують терни́ну запа́лену ваші горшки, —нехай буря її рознесе, чи свіжу, чи спа́лену! 10  А праведний тı́шитись буде, бо помсту побачить,у кро́ві безбожного сто́пи свої він обмиє! 11  І скаже люди́на: „Поправді є плід справедливому,справді є Бог, — суддя на землі!“

Примітки