Псалом 63:1—11

Псалом Давидів, коли був він у пустині юдейській. 63  Боже — Ти Бог мій, я шукаю* від ра́ння Тебе,душа моя пра́гне до Тебе, тужить тіло моє за Тобоюв країні пусте́льній і ви́мученій без води.  Я так пригляда́вся до Тебе в святині,щоб бачити силу Твою й Твою славу, —  ліпша бо милість Твоя над життя,й мої уста Тебе прославля́ють!  Так я буду в житті своїм благословля́ти* Тебе,ради Йме́ння Твого́ буду руки свої підіймати*!  Наси́чується, ніби лоєм і товщем, душа моя,а уста́ мої хвалять губа́ми співни́ми.  Як згадаю Тебе на посте́лі своїй,розмишля́ю про Тебе в сторо́жах нічни́х:  що став Ти на поміч для мене,в тінı́ ж Твоїх крил я співатиму!  Пригорну́лась до Тебе душа моя,прави́ця Твоя підпирає мене.  Вороги ж мою душу шукають для згуби, —нехай западу́ться до спо́ду землі, 10  нехай помордо́вані бу́дуть мече́м,бодай стали шака́лам пожи́вою! 11  А цар звесели́ться у Бозі,буде хва́лений кожен, хто йому присягає, будуть бо за́мкнені уста лжемо́вцям!

Примітки

У гебр. тексті цих слів — від ра́ння — нема.
Благословити — говорити благе, цебто добре слово; благословити Бога — славити Його, молити Його.
Підіймати долоні, руки — молитися.