Псалом 69:1—36
Для дириґента хору. На спів „Лелії“. Давидів.
69 Спаси мене, Боже,бо во́ди вже аж до душі підійшли́!
2 Я загруз у глибокім багнı́,і нема на чім стати,
ввійшов я до водних глиби́н, —і мене залила́ течія́!
3 Я змучився в крику своїм,ви́сохло го́рло моє,
очі мої затума́нилисьвід вигляда́ння надії від Бога мого!
4 Тих, хто мене без причини нена́видить,стало більш, як воло́сся на моїй голові,
набра́лися сили мої вороги,що безви́нно мене переслідують, —
чого не грабував, те вертаю!
5 Боже, Ти знаєш глупо́ту мою,а гріхı́ мої перед Тобою не схо́вані!
6 Неха́й через мене не ма́тимуть сти́ду отı́,хто на Тебе надı́ється, Господи, Господи Саваоте;
нехай через мене не матимуть со́рому ті,хто шукає Тебе, Боже Ізраїлів, —
7 бо я ради Тебе знева́гу ношу́,га́ньба покрила обличчя моє!
8 Для братів своїх став я відчу́жений,і чужи́й для синів своєї матері,
9 бо ре́вність до дому Твойо́го з’їдає мене,і знева́ги Твоїх зневажа́льників
спада́ють на мене,
10 і по́стом я ви́плакав душу свою,а це сталось мені на знева́гу.
11 За одежу надів я вере́ту, —і за при́казку став я для них:
12 про мене бала́кають ті, хто в брамі* сидить,і пісні тих, хто п’янке́ попива́є.
13 А я — молитва моя до Тебе, Господи,в часі Твоєї зичли́вости;
в многотı́ милосердя Твойо́го подай мені відповідьпро певність спасı́ння Твого,
14 визволь з болота мене, щоб я не втопи́вся,щоб я урято́ваний був від своїх ненави́сників
та від глибо́кости вод!
15 Хай мене не заллє́ водяна́ течія́,і хай глибı́нь мене не проковтне́,
і нехай своїх уст не замкне́ надо мною безо́дня!
16 Обізви́ся до мене, о Господи,в міру доброї ласки Своєї, в міру вели́кости Свого милосердя зверни́ся до мене,
17 і обличчя Свого не ховай від Свого раба,бо тı́сно мені, — озви́ся ж неба́ром до мене,
18 наблизи́сь до моєї душі, порятуй же її,ради моїх ворогів відкупи́ Ти мене!
19 Ти знаєш нару́гу мою, і мій сором та га́ньбу мою, —перед Тобою всі мої вороги!
20 Моє серце злама́ла нару́га, і невиго́йний мій сором:я чекав співчуття́ — та немає його,
і потіши́телів — та не знайшов!
21 І жо́вчі покла́ли у мій хліб потı́шення,а в спра́зі моїй оцтом мене напува́ли.
22 Бодай па́сткою стала їм їхня трапе́за,а їхні у́чти — тене́тами,
23 бодай їхні очі поте́мніли, щоб їм не бачити,а їхні клу́би хай за́вжди хитаються!
24 Вилий на них Свою ре́вність,а по́лум’я гніву Твого нехай їх доганяє!
25 Нехай їхнє село́ опусто́шене буде,хай ме́шканця в їхніх наме́тах не буде!
26 Бо кого Ти був збив, — вони ще́ переслідують,і побı́льшують му́ки ране́ним Тобою.
27 Додай же гріха на їхній гріх,щоб вони не ввійшли в справедливість Твою,
28 нехай скре́слені будуть із книги життя,і хай не будуть запи́сані з праведними!
29 А я бідний та хворий,але, Боже, — спасı́ння Твоє мене чинить могу́тнім,
30 і я піснею буду хвалити Ім’я́ Боже,співом вдя́чним Його велича́тиму!
31 І буде для Господа краща вона від вола́, від бика,що ро́ги він має, що копи́та роздво́єні має.
32 Побачать слухня́ні, — і бу́дуть радı́ти,хто ж Бога шукає — нехай оживе́ ваше серце,
33 бо до вбогих Госпо́дь прислуха́ється,і в’язня́ми Своїми не гордує Він!
34 Нехай хвалять Його небеса́ та земля,море й усе, що́ в них ру́хається,
35 бо спасе́ Бог Сіо́на,і збудує для Юди міста́,— і заме́шкають там, і вспадку́ють його́,
36 і наща́дки рабів Його пося́дуть його,й ті, хто любить Ім’я́ Його, жи́тимуть в нім!
Примітки
^ Брами були центром міського життя: тут чинився суд, тут відбувалися збори.
