Псалом 77:1—20

Для дириґента хору. Для Єдуту́на. Псалом Асафів. 77  Мій голос до Бога, — й я кли́кати буду,мій голос до Бога, — й почує мене!  В день недолі моєї шукаю я Господа,до Нього рука моя ви́тягнена вночі й не зомлı́є, не хоче душа моя бути потı́шена:  згадаю про Бога й зідха́ю,розважа́ю — й мій дух омліва́є! Се́ла.  Ти де́ржиш повı́ки оче́й моїх,*я побитий і не говорю́.  Пригадую я про дні давні,про роки відвı́чні,  свою пісню вночі я прига́дую,говорю́ з своїм серцем, а мій дух розважа́є:  Чи навіки покине Господь,і вже більш не вподо́бає?  Чи навіки спини́лася милість Його́?Чи скінчи́лося слово Його в рід і рід?  Чи Бог ми́лувати позабу́в?Чи гнівом замкнув Він Своє милосе́рдя? Се́ла. 10  І промовив був я: „То стражда́ння моє —переміна прави́ці Всевишнього“. 11  Пригада́ю я вчинки Господні,як чудо Твоє я згадаю відда́вна, 12  і буду я ду́мати про кожен Твій чин,і про вчинки Твої оповı́м! 13  Боже, — святая доро́га Твоя,котри́й бог великий, як Бог наш? 14  Ти Той Бог, що чу́да вчиняє,Ти ви́явив силу Свою між наро́дами, 15  Ти ви́зволив люд Свій раме́ном, —синів Якова й Йо́сипа! Се́ла. 16  Тебе бачили води, о Боже,Тебе бачили во́ди — й тремтіли, затряслися й безо́дні. 17  Лила́ся струмко́м вода з хмар,тучі ви́дали грім, тако́ж там і сям Твої стрı́ли літали. 18  Гуркіт грому Твого на небесному колі,й блискавки́ освіти́ли вселе́нну, тремтı́ла й трясла́ся земля! 19  Через море доро́га Твоя,а сте́жка Твоя — через во́ди великі, і не видно було́ Твоїх стіп. 20  Ти прова́див наро́д Свій, немов ту ота́ру,рукою Мойсея та Ааро́на.

Примітки

Цебто, я не сплю.