Псалом 88:1—18
Пісня. Псалом. Синів Кореєвих. Для дириґента хору. На „Махалат леаннот“. Пісня навча́льна Ге́мана езрахе́янина.
88 Господи, Боже спасı́ння мого́,вдень я кли́чу й вночі Я перед Тобою:
2 хай молитва моя дійде перед обличчя Твоє,нахили Своє ухо до зо́йку мого,
3 душа бо моя насити́лась нещастями,а життя моє збли́зилося до шео́лу!
4 Я до тих прирахований став,що в могилу відхо́дять,я став, немов муж той безсилий.
5 Я кинений серед померлих,немов оті тру́пи, що в гро́бі лежать,
що про них Ти не згадуєш більш,і потя́ті вони від Твоєї руки.
6 Умісти́в Ти мене в глибоче́зну могилу,до пітьми́ в глибина́х.
7 На мене лягла́ Твоя лють,і Ти всіма́ Своїми лама́ннями мучив мене. Се́ла.
8 Віддалив Ти від мене знайо́мих моїх,учинив Ти мене за оги́ду для них,
Я за́мкнений і не вихо́джу,
9 стемнı́ло з біди моє око.Я кожного дня Тебе кличу, о Господи,
простяга́ю до Тебе ру́ки свої!
10 Чи Ти чудо вчиниш померлим?Чи тру́пи встануть і будуть хвали́ти Тебе? Се́ла.
11 Хіба милість Твоя буде в гро́бі звіща́тись,а вірність Твоя в аввадо́ні?*
12 Чи позна́ється в те́мряві чудо Твоє,а в краю́ забуття́ — справедливість Твоя?
13 Та я кличу до Тебе, о Господи,і вранці молитва моя Тебе випере́джує.
14 Для чо́го, о Господи, кидаєш душу мою,ховаєш від мене обличчя Своє?
15 Нужде́нний я та помираю відма́лку,перено́шу страхіття Твої, я осла́блений став.
16 Перейшли́ надо мною Твої пересе́рдя,
страхіття Твої зруйнува́ли мене, —
17 вони оточа́ють мене, як вода, увесь день,вони ра́зом мене обляга́ють.
18 друга й при́ятеля віддалив Ти від мене,знайо́мі мої — як та те́мрява!
Примітки
^ Аввадон — преісподня, безодня, ад, шеол.
